Блог Себастьяна Тегзи

Про Царство Боже, волю Божу й славу Божу

Там, де виконується воля Божа, там на землю сходить слава Божа. Це і є Царство Боже. І воно приходить через Ісуса. Ось як про це пише апостол Іван Богослов: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Ів.1:14). Апостол говорить тут про Шехіну, себто про осяйну хмару, яка сходила на Намет Зборів в часи Мойсея. Тепер же цим Наметом є сам Ісус і на ньому спочиває слава Божа.

Коли Ісус виконує волю Божу, прославляється Отець. І це стається насамперед на хресті. Бо страждання заради праведності – це є слава Божа. Так розумів це апостол Петро. Він писав: «Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави й Божий на вас спочиває!» (1 Пт.4:14). Але найбільш прямо говорить про це знову Іван Богослов. Друга частина його Євангелія, що розповідає про останні дні Ісуса, в біблійній науці так і називається: Книга слави. Ось як він пише: «Ісус, підвівши очі Свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав Свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив… Я Тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке Ти дав Мені до виконання» (Ів.17:1,4). Прийшла година – година хреста, а заразом також година слави.

Установлення Царства Божого невіддільно пов’язане з виконанням волі Божої. Ісус прийшов виконати всяку правду, здійснити всю волю Божу, бути слухняним аж до смерті, смерті ж хресної. Бо тільки так Божий суверенітет може бути установлений у світі. І тільки так слава Божа сходить на землю й відновлює все творіння. Найкращою ілюстрацією цього, звичайно ж, є подія Преображення. І тут ми зустрічаємо все це разом: Царство Боже, волю Божу й славу Божу.

«І сказав їм [Ісус]: «Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не побачать Царства Божого, що прийде в могутності». Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Івана і веде самих їх окремо на високу гору. І преобразився перед ними: одежа Його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би… І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: «Це Син Мій улюблений, слухайтесь Його!» (Мар. 9:1-7).

Ось чому Ісус так наполягає на необхідності виконання волі Божої. Це надзвичайно жирний маркер приналежності до Царства Божого. Ісусові слова не залишають щодо цього жодних сумнівів: «Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі» (Мт. 7:21).

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Схожі статті

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!