Чому для очищення гріхів потрібна жертва?

Як саме жертва усуває гріх? Логіка тут доволі проста: гріх приносить із собою смерть, він забирає, руйнує життя; якщо ж розвернути цей процес у зворотному напрямку, то ми отримаємо логіку жертвоприношення: жертовне віддавання життя руйнує сам гріх, його структуру і знищує смерть.
Ось чому євангеліст Марко незадовго перед Христовими стражданнями розповідає про одну дуже важливу розмову Ісуса з вчителем Закону. Вони говорили про найбільшу заповідь. Книжник повторює за Ісусом сказане Ним і Марко вважає за потрібне аж двічі записати ці слова, очевидно наголошуючи на них:
«Любити [Бога] усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, − це більш, ніж усі всепалення та жертви» (Мр. 12:33). Вражає відповідь Ісуса на адресу законовчителя: «Ти недалеко від Божого Царства» (Мр.12:33). Овва! Так це ж ключ до розуміння жертви Христа! Любов, добровільний дар, життя віддане з любов’ю − ось спокута, яка руйнує гріх світу, всю його структуру.
Читайте також:
Це більше за те, що відбувалось в Єрусалимському храмі. І саме це було на Голгофі: життя Христа віддане у посвяту за нас, щоб ми були освячені в істині.