До слова про духовну розсудливість. Молюся за всіх духовних людей святості високого ґатунку, які зараз складають списки гріхів України, за що, за їхніми словами, Бог нібито карає та знищує українських мирних жителів, жінок та дітей України; за що Бог нібито руйнує українські міста тощо.
Щоб бути таким же духовним і послідовним, треба водночас і молот санкцій для Росії обов’язково і так само беззаперечно сприймати як Божу караючу руку, а не як змову Заходу проти Росії, бо нібито Україна хотіла за шматок хліба продатись європейським геям.
Щоб бути таким самим духовним і послідовним, потрібно також складати в паралельному стовпчику список гріхів Росії, за що саме росіяни страждають (поки що) економічно і т. д.
Тобто потрібно бути духовно послідовним у своїх духовних одкровеннях з духовного погляду, якщо ви безпосередньо від Бога отримуєте свої духовні одкровення.
Водночас, можливо, варто не складати список гріхів, а молитися заступницькою молитвою? Чи варто запитати сиріт і вдів, людей, які втратили будинки, квартири, роботу про те, чим їм допомогти, як роблять ті з малої кількості наших друзів з Росії, хто не затикає нас, що кричать від болю, ні 2014-го, ні 2022-го?
Може, варто подумати про те, де я можу практикувати не мовчання, а проголошення Божого Царства через співчуття, співпрацю, співпереживання тим, кого вбивають, бомблять, розстрілюють, а не проханнями мовчати?
Настане час, і після війни частиною наших миротворчих діалогів має бути також переосмислення феномену мовчання, і не лише мовчання, а самих прохань мовчати.
Саме прохання з боку росіян про те, щоб мовчати, я сприймаю як заклик: вмирайте мовчки… не підставляйте нас…
Думаю, навряд чи Господеві буде цікавий список гріхів українців як ваше духовне досягнення (це до тих, хто каже, що знає за що і кому кара).
Швидше за все, Він цікавиться тим, кому і як було надано допомогу цим мільйонам біженців із зони бойових дій, сім’ям тисяч убитих…
Боже треба лишити Богові. А бути людиною – це інше. Це турбота самарянина про побите, а не мовчазне ходіння повз, щоб не осквернитися для недільного богослужіння… І так, треба також пам’ятати, що перехожий не сам себе побив, щоб самарянин відвіз його до кращого місця і подбав про нього…
Війна – це тест нам усім на людяність. Особливо тих, хто вважає себе дитям Божим. Це тест на те, наскільки ті, хто складає списки гріхів, бачать образ і подобу Божу у тих, кого вбиває, розстрілює та знищує російська армія. Бачать образ і подобу Божу чи витратний матеріал Божої кари? Це тест на цінності, на дружбу, на те, на якій підставі будуватиметься майбутнє – і в церковному, і в богословсько-освітньому відношенні… Час близький…
Дуже справедливі слова і аргументи.
Але чи почують, а точніше – ЗАХОЧУТЬ почути їх духовно глухі й сліпі “євангельські християни” країни-агресора?! Ті, що нині – так чи інакше – але, по суті, поділяють відповідальність за численні жахливі й масштабні криваві злочини, що їх чинили і чинять їхні правителі та армія в Україні…
Гадаю, що навряд чи…
І, як виглядає, що з НИМИ у нас, євангельських віруючих в Україні, також навряд чи є якесь “спільне майбутнє”.
Ця вкрай озвіріло-сатанинська імперія зла має, врешті-решт, СПОВНА заплатити за всі свої величезні і страшні збочення і беззаконня. Історичні і сучасні. Амінь.
А ось як самозваний горе-“пророк” та його дружина, що мешкають у Святогорську, “пояснюючи”, мовляв, “духовні корені” повномасштабної криваво-руйнівної агресії російських військ проти України, по суті (де-факто), ретранслюють відповідний контент пропутінського зомбоящика. Тобто – так чи інакше – вони практично ВИПРАВДОВУЮТЬ її, цю диявольську агресію:
https://www.youtube.com/watch?v=Nl0g3U5jgZo&t=3s
І, як видається, такою їх “піар-діяльністю”, мабуть, мала б зацікавитися СБУ…