Ексклюзив

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Вже 15 день повномасштабної війни Росії проти України. Багато покалічених доль, зруйнованої інфраструктури, понад мільйона біженців, які виїхали з-за кордону… Але Господь на троні, Він залишається незмінним. Бог через християнські церкви звершує Свою роботу. Прояв любові та жертовності віруючих – це насамперед вираження Божої турботи до людей.

Нові історії, життя церкви в часи війни, допомога біженцям, гуманітарні допомоги – все це в новому репортажу, який ми підготували для втіхи й підбадьорення наших читачів.

Служіння у Тернопільській області – пастор та голова обласних обєднаних церков ЄХБ Віктор Пугач

Віктор дуже радий, що баптистські церкви включилися дуже активно в справу служіння людям. Божа оселя приймає біженців, допомагає їм, годує їх, турбується про них, дає психологічну допомогу, каже пастор.
Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

«Церква “Ісуса Христа” у Тернополі вийшла на дорогу. Вони поставили намет, роздавали людям їжу, і разом з тим свідчили та роздавали Біблію. Це справді особливий час, коли люди готові приймати Ісуса Христа, і це благословіння», – розповів Віктор.

За словами голови ООЦ ЄХБ, всі церкви Тернопільщини, особливо пастори, залучені. Християни беруть участь в тому, щоб приймати біженців. Потік величезний, бо дуже багато іде через Тернопільську область.

«Дзвонять до мене (щодо біженців). Люди просять, щоб прийняти в Тернополі, а їх питаю: а де ви? Вони за 80 км від Тернополя. Я кажу: тормозніть цих людей, (які їдуть та телефонують) зараз ми вирішимо». Там десь близько 30 людей їхало. Я телефоную до пастора Олега Цикри у Волочинськ, і кажу: Олеже, ви можете прийняти цих людей? Він каже: без питань… не легко, але ми приймемо», – згадує пастор.

Віктор підкреслив, що тисячі людей в день проходять через церкви Тернопільщини. Кременецька церква, Лідихів, Комарівка залучені в тому, щоб допомагати людям фінансами, продуктами тощо.Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

«Кременецька церква займається зараз вивозом біженців до Польського кордону. На цей час ми вивезли понад 100 людей. Також особистим методом вивозяться люди», – каже Віктор.

До того ж церква налагодила відносини з Англією, звідки привезуть гуманітарну допомогу для українців.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

На Луганщині церква зробила «кухню на вогнищі»

Союз ЄХБ України повідомив, що Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Попасна та інші міста Луганщини, які підконтрольні Україні, обстріляні «Градами» та артилерією агресора. До того ж Лисичанськ без світла, води, газу. Ситуація украй важка для населення.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Однак християни на Луганщині знаходять можливість виживати й допомагати місцевим мешканцям. Як повідомив брат із лисичанської церкви «Благодать» Роман Козодой, який очолює християнську організацію «Добро», вони разом з церквою працюють над тим, щоби зробити «кухню на вогнищі». Наразі іншого способу готувати їжу немає.

Окрім цього, християни допомагають людям зарядити телефони генераторами, знайти захисток у домі молитви, беруть участь у відновленні пошкоджених житлових будинків та автівок.

Християнські борди

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)Завдяки християнській позиції мера Рівного Олександра Третяка в містах Рівне та Кременчук показують приклад якісної реклами. Понад 40 бордів описані словами, які говорять про християнську позицію та християнські цінності. На них є написи з Біблії чи фрази, які спонукають людей молитися до Господа. На деяких бордах розміщенні зображення військових ЗСУ.

До речі, в Луцьку, Івано-Франківську, Кропивницькому, Смілі (Черкащина), Броварах (Київщина), Кам’янець-Подільському (Хмельниччина), Збаражі (Тернопільщина) та Костополі (Рівненщина) теж розмістили християнські борди.

Хто хоче наслідувати приклад, може написати Андріану Буковинську, який надасть посилання на високоякісний друк.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)Рівненський call center

Як повідомила пресслужба баптистського Союзу України, у в Рівненській церкві «Благодать» працюють до десятка осіб у call center. Вони приймають дзвінки від біженців. Далі переселенців реєструють, розподіляють за напрямами, годують і відправляють автобусами на кордон.

Рівненські водії доставляють біженців до Волинської області та передають волинським водіям. Тим часом рівненчани вертаються назад, аби везти нову групу.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Служіння біженцям на українсько-польському кордоні

Як розповів пастор з міста Устилуг Волинської області Віктор Сукач, 30 членів церкви активно долучилася до служіння біженцям на українсько-польському кордоні, де переселенці перші чотири доби стояли по 48 годин у десятикілометрових автомобільних чергах. Тим часом християни готували чай, каву, бутерброди й приймали біженців вдома.

«Сьогодні уже черга на митниці “Устилуг” мінімальна. Соціальні служби справляються з потоком людей. Почала надходити гуманітарна допомога з Польщі, почали передавати продукти», – повідомив Віктор Сукач.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

У Олени почалися пологи під час бомбардування міста, але харківська церква молилася

В Харківській церкві «Преображення» діє цілодобова молитва. До того ж мешканці сусідніх будинків знаходять прихисток в домі молитви.

Відбувся дивовижний випадок:

«Під час бомбардування минулої ночі у сестри Олени (з помісної церкви) почалися пологи. Швидка тривалий час не приїжджала. Уся церква молилася. О 5-й ранку прийшла звістка, що народилася дівчинка, мама і дитина почуваються добре» – повідомила пресслужба Союзу ЄХБ України.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Дніпровська церква кожен день приймає від 100 до 200 людей

В Дніпровській центральній церкві є пункт для евакуації людей. Люди з півночі, сходу чи з півня України приїжджають до них на нічліг, і потім їдуть на Західну Україну. Розповіла Надія, активна учасниця служіння для переселенців.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

«Кожен день ми приймаємо від 100 до 200 людей: близько 70 % віруючих, і 30 % невіруючих. Ми їх розселяємо, годуємо, даємо засоби особистої гігієни, памперси для дітей, одежу», – каже Надія.

Також вона підкреслила, що в Дніпровській церкві діє координаційний штаб по Дніпропетровської області. І якщо люди хочуть дізнатись, як їхати в іншу область, християни надають контакти, приєднують до інших людей, а також можуть знайти їм будинок, якщо вони не хочуть від’їжджати з міста.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

«Також кожен вечір ми проводимо богослужіння для всіх біженців. Церква молиться зранку і увечері», – зазначає учасниця служіння.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)Інша активна учасниця життя церкви Марина розповіла про Денний центр. Церква проводить це служіння для дітей – мешканців міста та дітей-біженців. Організатори центру з дітьми грають, співають, спілкуються, дивляться мультфільм. Християни обов’язково проводять Біблійний урок і моляться разом з дітьми, й запрошують батьків цих діток.

Також Марина поділилася свідоцтвом:

«Одна родина, яка не хотіла переступити поріг церкви, під час сирени у місті, почала приходити у церкву. Потім мати приводила свого сина у Денний центр. Зараз ця мама ходить на богослужіння, допомагає церкві, вона постійно відкрита. А хлопчик весь час з нами у Денному центрі», – поділилася Марина.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Як повідомила прес служба Союзу ЄХБ України, одного разу із Маріуполя до Дніпра приїхала група дітей-сиріт та дорослих – всього 70 людей. Помісна церква прийняла їх.

«Дякувати Богові, що переселенців випустили з Донеччини без перешкод. Помісна церква для багатьох переселенців служить як транзитний пункт», – зазначає пресслужба баптистського Союзу України.

Окрім цього, віруючі з церкви навіть допомагають на блокпостах, копають окопи, доповнила Надія.

«Ту маленьку частину, яку ми можемо робити, ми робимо з радістю для слави Божої», – каже пастор Сергій Сизоненко.

Зал церкви для біженців

Як повідомила прес служба баптистського Союзу України, церква «Воскресіння» у місті Дубляни, що біля Львова, віддала свій зал богослужінь для прийняття біженців з різних областей України, де йдуть активні військові дії. Церква охоче стала пунктом обігріву і центром евакуації людей.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

У Запорізькій області навіть діти допомагають біженцям

У місті Вільнянськ, що неподалік Запоріжжя, церква для біженців шиє матраци, ковдри, подушки, перешивають речі. До цієї праці долучилися не лише жінки, а й діти. Приймальні пункти міста дуже вдячні за таку допомогу. Повідомляє прес служба ВСЦ ЄХБ України.Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Курси медичного служіння у Запоріжжі

Брат Святослав повідомив, що Запорізькі церкви організували медичне служіння. Основне завдання цього проєкту – надання екстреної долікарської допомоги при невідкладних станах.

Усі охочі можуть проходити курси підготовки на базі Запорізького військового шпиталю. Потім християни отримали на церкву необхідні медикаменти та матеріали.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Українські військові молилися в автобусі

Хоробрі українські солдати їхали в автобусі та молилися. Це стало відомо завдяки відео, яке опублікував у своєму Instagram український журналіст та блогер Валентин Чернявський.

Чоловіки просили у Бога мужності бути хоробрими воїнами, як Давид. Захисники нашої країни просили благословіння і захисту для себе та своїх сімей. А після молитви солдати прокричали: «Слава Ісусу Христу! Навіки слава!».

Волонтери-дніпровці рятують біженців із Харкова

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)Вже декілька днів християни-волонтери з церкви «Світло Євангелія» із міста Новомосковськ, що на Дніпровщини евакуюють людей із Харкова, який обстрілюють.

Християни об’єднуються у колону із 20 авто і відвозять харків’ян у безпечне місце. За чотири дні вивезли близько 800 осіб.

«Сьогодні вже четвертий день, дуже втомився і морально і фізично. Кожен день по 400-450 км за кермом. Але найважче – це бачити біль та сльози нашого народу – покалічені долі та душі», – розповідає Григорій Абрамов, пастор церкви «Світло Євангелія».

Християни у часи війни – репортаж (частина 2) Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Невіруючі також приходять на зустрічі у церкви, що на Волині

За словами пастора церкви у Ківерцях Волинської області, Олександра Троцюка, при церкві розпочали зустрічі для дітей і дорослих. Прийшло більше сорока дітей, більшість з невіруючих сімей.

«Прийшли їхні мами. З ними проводять навчання на тему, як говорити дітям про війну. Також почали вивчати книгу Псалмів. Усі читають і моляться. Зараз люди максимально відкриті до Євангелія», – каже пастор.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Транзитний плацдарм для біженців у полтавських церквах

За словами пастора полтавської церкви, люди з Харкова від обстрілів вибігають у чому є, і їдуть до Полтави (відстань між містами – 140 км).Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

«Ми у цілодобовому режимі очікування, зателефонували – і ми готові приймати, – розповідає служитель.

Він підкреслив, що усі приміщення, які більш-менш придатні для проживання, перепрофілювали для тимчасового прихистку переселенців.

«Полтава стала своєрідним транзитним плацдармом. Для цього все організовано – побут, устрій, чистота. Люди усім забезпечені, можуть попрати одяг, поїсти, помитися, відпочити та відіспатися. А потім приймають уже рішення, куди їхати далі. Є ситуації, коли треба прийняти на декілька днів. Нещодавно прийняли циганський табір із 45 людей», – каже пастор.

Християни у часи війни – репортаж (частина 2) Християни у часи війни – репортаж (частина 2) Християни у часи війни – репортаж (частина 2)

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Євген Коновальчук

Новинний редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Студент Запорізької Біблійної Семінарії. Навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті "Журналістика", спеціальність "Видавнича справа та редагування".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button