Парламент вніс важливі зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту» 19 червня
Верховна Рада України ухвалила Закон No 7325 та внесла тимчасові зміни до Закону «Про повну загальну середню освіту» 19 червня. Під час воєнного стану нардепи зняли обмеження щодо кількості учнів у класах та тривалості навчального року. Також під час війни трудовий договір з директором школи можна продовжити без конкурсу. Документ скеровано на підпис президенту.
Джерело: liga.net
Що це означає?
По-перше, під час дії воєнного стану зупиняється положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
Тобто новий календарний навчальний рік може тривати різну кількість днів.
Як повідомляє LIGA.Life, тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначить Кабмін, розповіла нардеп комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Під час воєнного стану потрібна гнучкість на початку навчального року, адже за словами керівника «Ре:Освіта», міністра освіти та науки 2016-2019 Лілії Гриневич, наразі непередбачувано, що буде в серпні.
Вона додала, що вирішивши, наприклад, розпочати навчання в серпні, щоб заощадити на опаленні, місцевим громадам важливо провести роз’яснювальну роботу, поінформувати батьків і дізнатися, чи є на місці діти.
Також Гриневич звертає увагу на те, що норму обов’язкових 175 днів вже порушили деякі школи через бойові дії. Під час воєнного стану може бути менше навчальних днів, тому важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційно) для усунення прогалин у навчанні дітей.
«Цього не вистачає, і про це слід подбати. Насправді у дітей великі прогалини у навчанні та через дистанційку впродовж двох років епідемії ковіду, і тепер – через воєнні дії», – наголошує вона.
По-друге, вилучено норму про те, що в державній або комунальній школі в початкових класах може бути не більше 24 дітей, а в середній і старшій – не більше 30 учнів. Крім очної (денної) та вечірньої форм навчання. Тобто класи збільшені лише для дистанційного навчання, уточнює Наталія Піпа.
Якщо школа працює дистанційно, бере до класу 40 дітей, а потім вирішує вийти в офлайн режим, вона може розділити дітей на групи й по черзі – 20 очних, 20 – займаються дистанційно.
По-третє, директор школи може бути повторно призначений без конкурсу не більше ніж на шість місяців з дня припинення або скасування дії воєнного стану.
«Це виправдано, бо в умовах війни часто треба забезпечити виконання принаймні якихось рішень навчального процесу, а конкурс триває довго», – сказала Наталія Піпа.
Проте ключове слово тут «може», тобто ніхто не забороняє проводити конкурс, додає експерт Шведсько-Українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» та колишній директор департаменту освіти та науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля.
Він переконаний, що призначення на конкурсній основі – хороша ініціатива, але це неможливо в районах, де тривають бойові дії, і там має діяти закон. Але не всім варто відмовлятися від конкурсу.
Що буде далі?
Експерт з питань освіти (до 2021 року – експерт Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні) Сергій Дятленко припускає, що наступний навчальний рік розпочнуть раніше, ніж 1 вересня.
«Це добре в умовах воєнного стану, коли можуть бути різні опції для територій України в залежності від загроз. Та сама Запорізька область і Закарпатська суттєво відрізняються щодо умов і можливостей», – зазначив він.
За словами народного депутата Наталії Піпи, влада може приймати рішення не лише щодо областей, а й окремих територіальних громад та населених пунктів. Засновники навчальних закладів – міська рада, ОТГ, облдержадміністрація – можуть подавати пропозиції до Кабінету Міністрів.
«Наприклад, є звернення від населених пунктів, які хочуть почати навчальний рік 15 серпня – це питання теж може розглядатися Кабміном. Діти можуть вчитися очно, плюс, можна заощадити енергоресурси», – пояснила Піпа.
Варіант розпочати навчання в серпні Олег Фасоля вважає напрочуд реалістичним. Війна змушує шукати способи надання освітніх послуг і при цьому використовувати мінімальні ресурси, каже він.
Експерт зазначає, що можуть знадобитися ще більш радикальні рішення. Замість п’яти робочих днів, наприклад, навчатися шість.
«Максимально використати період, коли не треба опалювати приміщення. А в зимовий період бути на канікулах», – пояснює він.
Піппа нагадує, що коли окупанти змушували навчатися в Мелітополі за російською програмою, вчителі вирішили закінчити навчальний рік на свій страх і ризик, пішли шляхом, який де-факто є правильним. Скасування обмежень щодо початку, тривалості та закінчення навчального року зараз, зазначає депутат, пов’язане з питанням бойових дій. Вона додала, щоб рішення можна було прийняти швидше, можна видати наказ і закінчити навчальний рік або розсунути його межі.
Друга можливість Закону полягає в тому, що можна збільшити кількість дітей у класі шляхом додавання дітей-переселенців, довести це до відома педради, наголошує Піппа.
«Кожен педколектив вирішуватиме, як організувати навчальний процес. Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно», – пояснює депутатка.
Питання наповнюваності класів є необхідним кроком у воєнний час для дітей, чиї школи зруйновані або пошкоджені, щоб залучити вчителів, які залишили зону бойових дій, каже Піппа: «Звісно, буде нерозуміння на місцях. Бо таку кількість дітей вчити непросто. Але кращого рішення за цих умов немає».
Таке рішення Олег Фасоля називає виправданим для врахування кількості переселенців, адже в Україні міграційні процеси непередбачувані та не прогнозовані. При цьому він зазначає, що можуть початися маніпуляції з кількістю дітей на місцях: «До прикладу, було в класі 29 учнів. А станом на 5 вересня – плюс дві дитини з-поміж ВПО, вже 31 дитина. Тобто тоді нам дається право ділити клас на два. Але вже 6 вересня ця дитина їде».
Водночас експерт переконаний, що дистанційне навчання для багатьох дітей не дає якісної освіти.
«Тому якщо хтось думає, що кількість дітей “по ту сторону” екрану не впливає на якість освітнього процесу – це не так. У вищій школі це можливо, але тримати увагу дітей у середній чи початковій школі, якщо їх багато, якщо немає зв’язку вчитель-учень – якісного процесу не буде», – вважає Фасоля.
Лілія Гриневич також переконана, що якість зворотного зв’язку вчителів при дистанційному навчанні з багатьма студентами впаде.
Якщо це змішане навчання, виникають питання із зарплатою вчителів.
»Наприклад, маємо 40-45 учнів, які не можуть водночас сісти в одній класній кімнаті, тоді школа вирішує поділити клас на дві групи для очного навчання. Тобто вчителю замість одного уроку треба проводити два. Спочатку з однією групою, потім з іншою. Питання, чи будуть оплачуватися кошти за навчання другої групи?», – зауважує Гриневич.
Адже у пояснювальній записці до закону написано «не потребує коштів з бюджету».
«Тобто, судячи з усього, ніхто не збирається доплачувати за цей поділ. Дітей більше, однак кошти на кількість годин для вчителів залишаться ті самі, які були за меншої кількості дітей. А відповідальність – як за цих умов організувати навчальний процес – покладено на заклади освіти», – додала вона.
З огляду на це, якщо буде денна форма навчання, швидше за все, школам доведеться ділити дітей на групи, але відразу припускати, що діти будуть ходити на очні уроки по черзі, каже Гриневич. На один урок одна група, друга – вдома, на інший урок – третя. Експертка вважає, це ускладнить організацію навчання та вплине на його якість.
Читайте також:
У Японії рівень самогубств серед школярів досяг рекордного рівня
За словами Гриневич, законодавча норма про зняття обмежень щодо кількості учнів у класі була запропонована насамперед для економії бюджетних коштів, бо це економить освітню субвенцію в регіонах, куди прибули діти-переселенці.
«Коли дітей прибуло багато, треба відкривати нові класи. Втім, якщо збільшується кількість класів, збільшується й обсяг освітньої субвенції. З метою економії коштів, я так розумію, вирішили зняти обмеження, щоб у класі можна було навчати і 40, і 45 учнів», – пояснила експертка.
