Жив колись на світі один жадібний мельник. Його маленький водяний млин стояв на березі невеликої річки. На узліссі мельник перегородив річку великою греблею. За греблею збиралося багато-багато води, так що виходило ціле озеро. Спеціальною трубою вода стікала з великої висоти на млинове колесо і тим приводила його в рух. Щодня він перемелював у своєму млині багато мішків зерна.
Одного разу мельник зауважив невелику тріщину в стіні греблі. Йому порадили відразу ж відремонтувати її, щоб не сталося якогось нещастя. Але скупий мельник сказав, що про таку дрібницю навіть говорити не варто і що кілька крапель, які просочуються крізь тріщину, не зможуть зашкодити греблі. Насправді ж, йому просто не хотілося витрачати час і гроші на ремонт.
Увечері тріщина стала більшою. Робітники на млині звернули на це увагу мельника і попросили його закрити тріщину. Але жадібність мельника затьмарила його здоровий глузд.
– Сьогодні вже пізно, – сказав він, – почекаємо до завтра.
Читайте також:
Опівночі мельник прокинувся від сильного шуму. Він схопився з ліжка, збіг сходами вниз і побачив, що греблю прорвало і вода з загати розтікається. Мельник побачив, що майже всі його поля залиті водою.
Маленька причина, а які великі наслідки!
Джерело: ChristianProverbs
