Воєнне забруднення може підвищити ризик онкологічних захворювань в Україні
Пожежі та руйнування, спричинені російськими обстрілами, можуть мати довготривалі наслідки для здоров’я українців. Під час горіння будівель, промислових об’єктів і військової техніки у повітря, ґрунт та воду потрапляють дрібнодисперсний пил, важкі метали й токсичні сполуки. Тривалий вплив деяких із цих забруднювачів пов’язаний із серцево-судинними, респіраторними та онкологічними захворюваннями.
Про екологічні та медичні наслідки війни розповіли українські лікарі й фахівці з моніторингу довкілля у матеріалі ТСН. Ризики впливу забрудненого повітря на здоров’я також підтверджуються даними Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Що потрапляє у повітря після обстрілів
Вибухи та масштабні пожежі утворюють складну суміш забруднювачів. Будівельні матеріали, паливо, пластик, покриття та інші речовини під дією високих температур руйнуються і можуть перетворюватися на пил та токсичні продукти горіння.
Під час дослідження стану повітря в Києві фахівці Центру контролю та профілактики хвороб перевіряли, зокрема, концентрації формальдегіду, оксидів азоту, вуглецю та сірки.
Досліджували й ґрунт поблизу місць перебування людей. Зразки перевіряли на нафтопродукти, хлориди та важкі метали, серед яких свинець, кадмій, мідь і цинк.
ВООЗ зазначає, що серед потенційних небезпек, пов’язаних із пожежами та техногенними аваріями під час війни в Україні, є дрібнодисперсні частинки, токсичні метали, леткі органічні сполуки та поліциклічні ароматичні вуглеводні. Частина таких речовин має канцерогенні властивості.
Найдрібніші частинки можуть потрапляти у кров
Особливе занепокоєння медиків викликає дрібнодисперсний пил. Чим менша частинка, тим глибше вона може проникнути в організм.
Пульмонологиня Світлана Гук пояснила, що найдрібніші частинки здатні досягати альвеол легень і звідти потрапляти у кров.
За даними ВООЗ, частинки PM10 можуть проникати глибоко в легені, а ще дрібніші PM2.5 — потрапляти в кровотік. Короткотривалий та тривалий вплив такого забруднення пов’язаний із захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем. Тривалий вплив PM також пов’язаний із підвищеним ризиком раку легень.
Міжнародне агентство з вивчення раку ВООЗ класифікує забруднення атмосферного повітря та дрібнодисперсні частинки як канцерогенні для людини.
Небезпеку становлять місця згорілої військової техніки
Окремим джерелом забруднення можуть бути території, де горіла або була знищена військова техніка.
Бойовий медик Руслан Мелешко звернув увагу, що під час таких пожеж у довкілля можуть потрапляти метали та хімічні речовини з акумуляторів, електроніки й інших компонентів техніки.
Частина забруднювачів накопичується у ґрунті, а за певних умов може потрапляти до поверхневих або ґрунтових вод.
ВООЗ також називає ґрунт і поверхневі води можливими шляхами впливу токсичних металів та інших речовин, що осідають після пожеж.
Наслідки можуть проявитися через роки
Однією з головних проблем є те, що повний вплив війни на захворюваність населення неможливо оцінити відразу.
Онколог Олексій Ковальов у коментарі ТСН звернув увагу на збільшення захворюваності на окремі види раку. Водночас для встановлення того, наскільки конкретні зміни в онкологічній статистиці спричинені саме воєнним забрудненням, необхідні довготривалі епідеміологічні дослідження.
Науково встановленим є інше: тривалий вплив певних забруднювачів підвищує ризик онкологічних захворювань. Зокрема, ВООЗ пов’язує довготривалий вплив дрібнодисперсного пилу із раком легень, а бензол — із лейкемією.
Тому медики та екологи наголошують на необхідності системного моніторингу повітря, води та ґрунтів на територіях, які зазнали інтенсивних обстрілів і пожеж.
Як захиститися від забрудненого повітря після обстрілів
Під час пожеж і сильного задимлення фахівці рекомендують зачиняти вікна та двері, скорочувати час перебування надворі й стежити за офіційними повідомленнями про стан повітря.
У приміщеннях варто регулярно проводити вологе прибирання, щоб зменшити кількість пилу, який осідає на поверхнях.
Якщо людина перебуває безпосередньо поблизу масштабної пожежі або в зоні сильного задимлення, найбезпечнішим рішенням є залишити забруднену територію, якщо це можливо і не суперечить рекомендаціям екстрених служб.
Особливу обережність варто проявляти дітям, людям старшого віку та людям із хронічними захворюваннями серця й органів дихання, які більш вразливі до забруднення повітря.
Кип’ятіння не вирішує проблему хімічного забруднення води
Ризики після обстрілів стосуються не лише повітря. Потенційно небезпечні речовини можуть потрапляти у ґрунт і воду.
Тому воду з колодязів, свердловин та природних джерел у районах можливого хімічного забруднення не слід вважати безпечною без відповідної перевірки.
Кип’ятіння допомагає проти багатьох біологічних загроз, але не видаляє з води важкі метали та значну частину хімічних забруднювачів.
Екологічні наслідки війни можуть впливати на здоров’я населення протягом багатьох років. Саме тому системний контроль стану повітря, води та ґрунту, а також довготривалі медичні дослідження будуть необхідними навіть після завершення бойових дій.
Читайте також:
