Українці між домом і новим життям у Європі: дослідження показало суперечливі настрої щодо повернення з ЄС
Вже четвертий рік мільйони українців живуть за межами рідної країни — у пошуках безпеки, стабільності та майбутнього для дітей. Однак попри адаптацію й побудову нового життя, багато з них усе ще відчувають тягар розлуки з домом.
Нове дослідження Gradus Research засвідчило: емоційне бажання повернутися додому зростає, але реальні кроки до цього робити готові далеко не всі.
Емоції проти реальності
У 2025 році 64% українців, які нині перебувають у країнах Європейського Союзу, заявили про бажання повернутися в Україну. Це на 9% більше, ніж торік, однак все ще менше, ніж у 2023-му, коли таких було три чверті.
Дослідники пояснюють: нинішній показник радше відображає емоційний потяг до батьківщини, ніж раціональну готовність повернутися. Багато українців кажуть, що хочуть додому, але не бачать для цього умов — війна триває, економіка нестабільна, а соціальні гарантії в Європі виглядають надійнішими.
«Українцям дедалі важче обирати між ностальгією за рідним домом і реаліями життя за кордоном. Більшість хоче повернутися, але усвідомлює, що зробити це зараз надто складно», — йдеться у звіті Gradus Research.
Головні причини, що стримують повернення
Аналітики виділяють кілька ключових факторів:
Безпека. Війна ймовірно залишатиметься головним бар’єром для повернення ще довгий час.
Економічна нестабільність. Не всі впевнені, що зможуть знайти роботу або житло після повернення.
Освітні та соціальні можливості для дітей. У ЄС біженці часто мають кращі умови для навчання й розвитку.
Психологічна втома. Багато українців бояться повторного стресу через переїзд і невизначеність.
Українці залишаються пов’язаними з Батьківщиною
Попри те, що чимало українців інтегрувалися у місцеві громади Європи, емоційний і духовний зв’язок із Батьківщиною не зникає. Люди продовжують підтримувати родини в Україні, волонтерити, стежити за подіями війни й допомагати армії.
Фахівці Gradus Research зазначають, що в українців формується новий тип ідентичності — між двома світами. З одного боку, Європа стала місцем безпеки, з іншого — Україна лишається домом, який неможливо замінити.
Висновок
Зростання частки тих, хто говорить про бажання повернутись, свідчить: емоційний зв’язок із Батьківщиною не згасає. Але поки що більшість українців приймає рішення, виходячи не з почуттів, а з реальності. Їхня ностальгія сильна — та ще сильніші прагнення стабільності, безпеки і впевненості в завтрашньому дні.
Читайте також:
