Новини суспільства

Люди, які не впевнені у своїх стосунках з Богом, частіше страждають від душевних розладів

У першому розділі книги Якова в Біблії брат Ісуса застерігає від наближення до Бога з нестійкою вірою через нестабільність, яка виникає з «двоєдушністю». Тепер нове дослідження показує, що люди, які не впевнені у своїх стосунках з Богом, частіше відчувають психічні розлади, ніж інші віруючі.

Джерело: christianpost.com

«Якщо комусь із вас не вистачає мудрості, нехай просить у Бога, що дає всім людям щедро і не докоряє; і буде дано йому. Але нехай просить з вірою, нічого не вагаючись. Бо той, хто коливається, подібний до морської хвилі, яку веде вітер і кидає, − стверджує Яків у Святому Письмі. − Бо нехай не думає ця людина, що отримає щось від Господа. Двоєдушна людина нестійка в усіх своїх шляхах».

У «Прив’язаність до Бога та психологічний дистрес: докази криволінійного зв’язку», опублікованій минулого місяця в Journal for the Scientific Study of Religion, дослідники В. Метью Хендерсон з Університету Юніон і Блейк Кент з Вестмонтського коледжу доходять висновку, що «тривога або відсутність впевненості у своїх стосунках із божественним є загрозою для психологічного добробуту».

У дослідженні були використані національні дані дослідження релігії Бейлора 2010 року, що включало понад 1600 американців, які вірять в Бога. Дослідження не обмежувалося лише християнами, але респонденти були переважно християнами.

Хоча попередні дослідження показали, що такі релігійні практики, як молитва та відвідування релігійних служб, «достатньо захищають психічне здоров’я людей», Хендерсон, доцент соціології Університету Юніон у Теннессі, сказав The Christian Post, що мало даних про те, як «специфічні релігійні переконання людей» впливають на результати їхнього психічного здоров’я.

«Ми думали, що це досить очевидна слабкість, тому що віра є важливою частиною релігійної практики», − сказав він. − І особливо нас цікавили вірування про Бога».

Таким чином, використовуючи концепцію під назвою «Теорія прихильності», дослідники вирішили вивчити, як конкретні уявлення людей про Бога та їхні стосунки з божественним впливають на їхнє психічне здоров’я.

«Теорія прихильності розглядає зв’язок дитини та опікуна як центральний мотиватор людської поведінки та підґрунтя для майбутніх міжособистісних стосунків. Маленькі діти прагнуть до близькості, наближаючись до первинних опікунів, щоб відчувати емоційний комфорт, підтримку та безпеку. У цій якості вихователі надають немовлятам «безпечну базу», з якої вони можуть досліджувати світ, − зазначили дослідники. − Стиль прихильності, який дитина розвиває з опікуном, служить «внутрішньою робочою моделлю»…, сукупністю неврологічних, біологічних, емоційних і соціальних стимулів, які об’єднуються в основні очікування майбутніх стосунків».

Теорія прихильності, яка використовувалася для уявлення про динаміку багатьох контекстів відносин, передбачає, що внутрішні робочі моделі впливають на природу стосунків особистості впродовж дитинства та дорослого життя. Дослідники також використовували його для вивчення взаємозв’язків між безпечним стилем прихильності та показниками депресії, дистресу, подолання, психологічного функціонування та інших наслідків психічного здоров’я.

«Прив’язаність до Бога – це спосіб виміряти схильності людей, як-от емоційні настрої до Бога. Отже, якщо ви відчуваєте, що Бог послідовний і чуйний, зазвичай ми називаємо це надійною прихильністю до Бога. Якщо ви відчуваєте, що Бог відсторонений і далекий, і ви не можете покладатися на Нього, це стиль уникнення прихильності. І якщо ви просто не впевнені, це свого роду тривожна прихильність», − пояснив Хендерсон.

«Те, що ми виявили з криволінійним зв’язком, – це передбачуваний більш високий рівень психологічного стресу для людей, які перебували в середині цього безпечного заходу уникнення».

Однак люди, які мали більш безпечні чи впевнені стосунки з Богом, і ті, хто мав більш віддалені стосунки з божественним, відчували набагато нижчий рівень стресу.

«Це насправді не те, чого можна було б очікувати, виходячи з попередніх досліджень прихильності до Бога, – сказав Хендерсон. − Найвищий рівень психологічного розладу був у людей, які були десь посередині, і ось де ви отримуєте такий криволінійний горб».

Хендерсон додав, що якщо люди, які не впевнені у своїх стосунках з Богом, отримають доступ до підтримки здорової церкви, це може допомогти полегшити їхні страждання.

«Якщо люди не впевнені або вони переживають певну кризу в особистому житті, і якщо ця криза також має тенденцію змішуватися з їхнім уявленням про Бога, чим більше вони роблять це ізольовано, тим більше я думаю, що їхні переконання призведе до занепокоєння, − сказав він. − Але якщо вони зможуть зробити це у здоровому зібранні, це, ймовірно, призведе до більшої стабільності перед обличчям важких, стресових моментів у їхньому житті».

Вчений стверджує, що результати дослідження розкривають абсолютну складність віри в Бога та її вплив на психічне здоров’я.

Читайте також:

«Ми були більш переконані в тому, що, виходячи з результатів, віру в Бога найкраще розуміти залежно від соціальних ситуацій, у яких вони перебувають, у тому, як вони допомагають людям зрозуміти їхнє соціальне середовище, − додав Хендерсон. − Взаємовідносини людей з Богом, те, як вони сприймають Бога, змінюються з часом, особливо коли вони стикаються з такими стресовими життєвими подіями, які неминучі».

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button