Топ

Любов, яка викупила світ

Одні сприймають любов як захмарний міф, інші – як щось приземлене до рівня інстинкту. Однак Божа любов разюче відрізняється від будь-яких понять любові, якими оперують люди. Любов Божа – це перевага, віддана одній людині, перевага, яка включає всіх і кожного, – пише шотландський проповідник Освальд Чемберс.

Боги, створені людською свідомістю, поставали то у зооморфному, то в антропоморфному вигляді, але ніхто не додумався до того, щоб сказати: «Бог є любов» (1 Ів. 4:8). Тільки Бог міг відкрити світові цю істину.

«Бог же багатий на милосердя через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив…» (Еф.2:4) – ці слова наче написані для наших сучасників, які в усьому зневірилися. Любов Божа велика! В оригіналі слово «великий» (з грецької) – «багато», буквально означає «численний», тобто багатогранний і невичерпний. Всі Його дії викликані любов’ю. Бог створив Всесвіт з любові. Бог керує світом у любові, Він і судить світ у любові.

Бог – джерело любові. Біблія каже: «… любов від Бога…» (1 Ів. 4:7). Він наповнив любов’ю серця перших людей Адама і Єви і продовжує виливати її в серця сучасних людей. І «любов Його досконала» (1 Ів. 4:12), свідчить апостол Іван. Святе Письмо каже: «Здалека Господь з’явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю» (Єр.31:3). Його любов як і Сам Бог, наповнює весь час і простір, «повня Того, що все всім наповняє» (Еф.1:23).

Божа любов смиренна. Святе письмо каже: «Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили» (1Iв.4:9). Про Христа сказано, що Він «лагідний і смиренний» (Мт. 11:29).

Христос упокорився у втіленні: «… Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Iв.1:14). Втілення – подія безпрецедентна. Дух став тілом. Всемогутній став беззахисним немовлям, свідомо обмежив Себе заради спасіння людей від смерті і гріха.

Схожі статті

Гріх Адама і Єви привів людство до гріхопадіння. Сучасній людині не по душі поняття гріха – ріже слух і не політкоректне. Але гріх залишається гріхом, як би люди його не називали і у що б його не вдягали. Людина народжена грішною. Тільки завдяки дії Святого Духа грішна людина здібна робити добрі вчинки і обмежувати себе у проявах зла. Святе Письмо називає Святого Духа «утримуючим» (2 Сол. 2:7). Завдяки тому, що Бог стримує, і милості Його, люди творять добро.

Син Божий «з’явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема» (1Iв.3:5). Ісус Христос взяв на Себе всі наші гріхи – обман, вбивства, аборти, крадіжки, аморальність і так далі, – витерпів за них хресні муки. В Писанні сказано: «… замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста…» (Євр.12:2). Як відомо, страту через розп’яття придумали карфагенці. Від них її перейняли римляни. Вона вважалася найганебнішим покаранням, до якого присуджували лише рабів, іноземців і злодіїв. Христос ототожнився з грішниками і на хресті «поклав за нас душу Свою…» (1 Ів. 3:16).

Біблія каже: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим.5:8). Людина безпомічна. Вона не в стані спасти себе від гріха. Наслідки її гріховного життя подібні до завалів, під якими вона похована живцем. Єдина надія на спасіння – допомога люблячого Спасителя, який може розібрати ці завали гріха і визволити її. Але людина має просити про це Господа. Якими б не були ці завали, Бог почує завжди – навіть найбільш кволий голос душі – і спасе.

Божа любов спасає від Судного дня. У Володимира Набокова є роман «Запрошення на страту». Знаходячись у тюремній камері, його герой Цінціннат бачить циферблат на подвір’ї в’язниці, на якому кожні півгодини сторож змиває стару стрілку і малює нову. Бувало так, що сторож запізнювався зі стрілкою. І здавалося, що час зупинився. Іноді так здається і нам. Але це ілюзія. Кожна мить наближає Судний день. Біблія каже: «І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє»(Єз.24:14). Ніхто не уникнеБожого Суду. Єдина можливість не потрапити на Суд – це покаятися в гріхах і повірити в спасіння Ісуса Христа, «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Iв.5:24), – говорить Христос.

Людину, яка покаялася, Божа любов спасає від рабства гріха. Різновидів цього рабства величезна кількість: паління, наркотики, порнографія, заздрість, алкоголізм і так далі. Христос прийшов у світ для того, щоб «визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі» (Євр.2:15).

Любов Господня спасає людство від страху. Говорячи про останні дні історії людства, Христос передбачив, що це станеться: «коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться» (Лк.21:26). Цей час наступив. Страх паралізує наше суспільство. Страх терактів, страх перед реальністю війни, світові катаклізми… В Чехова є оповідання «Страх». Один із героїв, Дмитро Петрович, каже своєму другові: «Наше життя і загробний світ однаково не зрозумілі і страшні… З дня в день отруюю себе страхом… Я хворий страхом життя… Мені все страшно…» Господь може спасти вас від страху смерті, страху наслідків гріховного життя.

Люблячий Бог щедро обдаровує людей життям – вічним життям. Древній Йов задає запитання: «Як помре чоловік, то чи він оживе?» (Йов.14:14). Цікаво підкреслити, що слово «життя» в староєврейському оригіналі стоїть у множині. Це вказує не на перевтілення, але на продовження життя за порогом фізичної смерті. Христос сказав: «… І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки» (Iв.10:28).

Бог щедрий милосердям. Біблія каже: «Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх…» (Вих.34:6,7).

Бог щедро наділяє людину надією. З приходом у світ Ісуса Христа, згідно Біблії, «Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога»(Євр.7:19). Господь щедрий в даруванні людям миру. Зверніться до Господа прямо зараз, і «мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» (Фил.4:7).

Люблячий Бог відкриває людям вільний доступ до Себе: «Через (Христа)… маємо приступ у Дусі однім до Отця» (Еф.2:18).

Багато релігійних людей вважають, що людина не може звертатися до святого Бога – потрібні посередники, угодники. Дійсно, грішна людина і святий Бог можуть спілкуватися тільки при наявності посередника.

Більше про Божу любов:

І цим Посередником став Син Божий Ісус Христос. Біблія каже: «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1Тим.2:5). Будь хто з нас на всякому місці, в будь-який час, без обмеження може звернутися до Творця Всесвіту святого і всемогутнього Господа Бога в ім’я Ісуса Христа.

Господь явив нам щедрість у тому, що люди мають право бути дітьми Божими: «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими» (1Iв.3:1). Люблячий Бог щедро наділяє нас любов’ю – робить здібними любити Його, також і себе подібною любов’ю, та інших, як самого себе.

Божественна любов велика в щедрості! Прийміть дар Божественної любові у прощенні!

Віктор Гамм

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button