Ісаак Барроу – англійський математик, фізик і богослов. Народився в Англії в 1630 році.
Багатьом, звичайно, знайоме ім’я знаменитого англійського фізика та математика Ісаака Ньютона. Однак навряд чи комусь доводилося чути ім’я Ісаака Барроу – героя нашої наступної історії. Що пов’язує цих двох людей? Все дуже просто: Барроу – відомий англійський богослов та математик – був… учителем Ньютона.
У самому серці Англії, у Лондоні, у жовтні 1630 р. (через рік по тому, як у Голландії народився Християн Гюйгенс) у Томаса Барроу, торговця тканиною, та його дружини Енн Баггін з’явився хлопчик – Ісаак.
Зважаючи на все, він був єдиною дитиною в сім’ї. Коли Ісааку виповнилося чотири, Енн помирає, а овдовілий Томас відправляє сина до діда, Ісака, що був на той час мировим суддею в Кембриджширі, в абатстві Спінней. Через два роки Томас одружується вдруге, беручи за дружину Катерину Оксинден, і забирає сина назад до себе. Від шлюбу з Катериною у Барроу з’являється дівчинка Єлизавета, зведена сестра Ісаака.
Першим місцем навчання Ісаака стала школа в Чартерхаусі. «Пай-хлопчиком» він не був: його поведінка в школі була настільки буйною, що одного разу хтось почув, як його батько молився, щоб якщо Бог забажає забрати когось із його дітей, то всі гріхи Ісаака були б прощені, а сам він помилуваний. Не виключено, що саме через поганий характер Ісаак був відрахований зі своєї першої школи й потрапив таким чином у наступну – у Фелстеді, де опинився під впливом чудового пуританського наставника Мартіна Холбича, який на той час був директором школи. Швидше за все, саме тут Ісаак робить перші кроки у своїй вірі, вивчаючи заодно давньогрецьку, давньоєврейську, логіку та латину.
«Математика – це непохитна основа всієї науки й найбагатше джерело різних переваг у людських справах». Ісаак Барроу
Завдяки чудовій підготовці, Ісаак без особливих проблем вступає до Трініті-коледжу Кембридзького університету, де старанно студіює класичну літературу та математику. Про останню він пізніше скаже: «Математика – це непохитна основа всієї науки й найбагатше джерело різних переваг у людських справах».
У 1648 р. вісімнадцятирічний Барроу здобуває науковий ступінь, а ще через чотири роки – ступінь магістра. Все йде до того, щоб він міг обійняти посаду професора грецької в Кембриджі, але переслідування «Індепендентів» («незалежних») – християн, які обстоюють право кожної окремо взятої християнської громади на автономне існування та вільний вибір форм богослужіння – змушують його у 1655 році не лише залишити університет, а й навіть покинути межі рідної країни. Тільки через чотири роки, після поневірянь по Італії та Франції, він знову повернеться до Англії.
У 1660 р. він був посвячений у сан священнослужителя і призначений професором грецької у Кембриджському університеті. Через рік він стає професором математики і обіймає посаду завідувача кафедри математики (яку згодом очолюватимуть такі знамениті мислителі як Ісаак Ньютон, Джордж Стокс і Поль Дірак). Будучи одночасно і священником, і вченим, Барроу шукає відповіді на основні питання – про Всесвіт, про людину, про життя. У своїх лекціях він зазначає: «Так само як Бог Своєю присутністю і впливом утримує і зберігає всю структуру Всесвіту, не даючи їй зірватися в хаос і крах, так само і душа таємничим чином об’єднує всі частини нашого тіла і зберігає його від розкладання… Як Бог, понад нашу уяву, проникає і наповнює Собою все, так і душа, незбагненно для нас, пронизує і скріплює в одне ціле всі виміри нашого тлінного тіла». Іншими словами, він вважає, що існування Всесвіту і людини є проявом надприродного Божого втручання у видимий, доступний нашому сприйняттю світ.
Опублікувавши за час свого викладання в Кембриджі дві наукові роботи – з геометрії та оптики, а також розробивши «метод дотичних», що став провісником диференціального обчислення, Барроу в 1669 передає кафедру своєму 27-річному учневі – Ісааку Ньютону.
Причина такого рішення – відчуття особливого покликання присвятити себе вивченню богослов’я.
«Щоб люди могли жити чесно, тихо і допомагати один одному, їм потрібно зрозуміти зміст Божественної волі, надихнутися Божественною силою, постаратися догодити Богу і, відповідно, не образити Його своєю поведінкою». Ісаак Барроу
Протягом наступних кількох років учений видає докладні тлумачення Символу Віри, молитви «Отче наш», Десяти заповідей, а також пише праці, присвячені обрядам Хрещення та Причастя. Крім того, Барроу стає відомим завдяки своїм численним проповідям, які стали шедеврами полемічного богослов’я в англійській літературі. У результаті, в 1670 р. він здобуває ступінь доктора богослов’я, а ще через два роки стає магістром богослов’я у Трініті-коледжі Кембридзького університету.
Про серйозність його теологічних досліджень говорить той факт, що загальна кількість богословських робіт ученого-теолога склала дев’ять томів! Однією з останніх заслуг Барроу стало створення університетської бібліотеки, якою він керував до смерті в 1677 р.
Проживши відносно недовге, у 46 років, життя, Ісаак Барроу залишився справжнім прикладом втілення в практику своїх власних настанов, де він підкреслював: «Щоб люди могли жити чесно, тихо і допомагати один одному, їм потрібно зрозуміти зміст Божественної волі, надихнутися Божественною силою, постаратися догодити Богу і, відповідно, не образити Його своєю поведінкою».
Придбати книгу можна тут: https://kniga.org.ua/product/22148/
