Оголошені двосторонні відносини між новим урядом Афганістану та Пекіном виходить за рамки економіки. Експерти кажуть, що це може загрожувати світовій релігійній свободі.
Джерело: evangelicalfocus.com
Співзасновник руху Талібан мулла Абдул Гані Барадар і міністр закордонних справ Китаю Ван I позували разом на фотографії 28 липня. Талібан ще не захопив уряд, але Пекін вже визнав їх «ключовою політичною та військовою силою».
«Ми сподіваємося, що всі фракції та етнічні групи в Афганістані об’єднаються як одне ціле та створять широку та всеохоплюючу політичну силу. Структуру, яка відповідає національним реаліям Афганістану, щоб закласти основу для досягнення міцного миру», – зазначила речниця міністерства закордонних справ Китаю Хуа Чуньін.
Китайський уряд уже заявив, що очікує плавного переходу та стабільності для обох країн, включаючи боротьбу з терористичними угрупованнями, такими як Ісламський рух Східного Туркестану, радикальна уйгурська організація, яку Пекін звинувачує в активній діяльності в районі Сіньцзяну.
У відповідь Китай «підтвердив своє забов’язання продовжувати допомоги афганцям і заявив, що не буде втручатися в проблеми Афганістану, але допоможе вирішити проблеми та відновити мир в країні», – йдеться у повідомленні.
Однак у неоднозначності дипломатичної мови є місце для багатьох питань, які впливають на розвиток прав людини. Однією з них є стан релігійної свободи та свободи совісті не лише в Афганістані, а й у Китаї.
За даними організації Open Doors, обидві країни входять до числа 17 найбільш ворожих країн щодо релігійних меншин, зокрема християн.
Економіка та закони шаріату
Новий уряд Талібану намагається відмежуватися від Ісламського Емірату, який правив країною з 1996 по 2001 рік. Наприклад, на відміну від того часу, зараз можна побачити курців на міських вулицях.
«Ми [діємо] відповідно до законів шаріату, − сказав Мавлаві Абдулла Мохаммад, директор нового Міністерства з поширення доброчесності та запобігання пороку. Спершу ми інформуємо людей про добрі справи. Ми проповідуємо їм і передаємо їм послання у гарній формі; другий раз повторюємо їм знову; третій раз ми говоримо з ними трохи жорстко», – додав він.
Оскільки сотні тисяч людей покинули країну лише за перший місяць правління Талібану, очікується, що їх політика не буде занадто уважною до прав людини. «Ми дотримуємося законів і правил, даємо поради, але схопити когось за руку, побити, сповістити або надіслати попереджувального листа — це проти політики Емірату. Якщо хтось це робив, то це акт самоствердження», – підкреслив Мохаммед.
Тим часом Китай дав зрозуміти, що він «поважає право афганського народу самостійно визначати свою долю, і готовий розвивати добросусідські, дружні та партнерські відносини з Афганістаном».
Крім того, «в Афганістані є сировина, яка може бути цікава для китайців» і «китайці можуть захотіти показати, що їм вдалося допомогти просуванню миру в Афганістані, що США не змогли зробити», – зазначає головний редактор Bitter Winter.
Президент Open Doors США Девід Каррі підкреслив, що союз між Китаєм та Афганістаном − «це більше, ніж загроза демократії. Це криза прав людини, яка може загрожувати світовій релігійній свободі».
Читайте також:
Він додав, що ми можемо спостерігати невимірювані людьські втрати, поки авторитаризм може поширюватися безперешкодно, також зазначивши, що «альянс Китаю та Талібану стимулює масові переслідування», оскільки «всюди, де влада домагається повної відданості одній панівній ідеології, страждають люди».
