Домашня » Блог Михайла Назаренка » Архангельське Євангеліє

Архангельське Євангеліє

4
Поширень
Pinterest WhatsApp

Архангельське Євангеліє переписане кількома писарями на півдні Київської Руси, можливо, десь на галицькій території. Історія його написання та доля до 1876 року була невідома. Тільки з цього моменту стає яснішою картина його подальшого руху до Російської державної бібліотеки, де вона зберігається й досі.

За певними відомостями її до Москви привіз якийсь архангельський селянин, чому і було назване це Євангеліє Архангельським. Як воно потрапило на північ – історія мовчить. Тільки ясно, що з рук селянина воно потрапило до комісіонера Румянцевського музею Сергія Большакова. Бувши купцем, він вирішив виторгувати на цій пам’ятці чималу суму грошей, запропонувавши  музею її купити.

Музейні дослідники встановили час написання пам’ятки. На їхню думку, це був 1192 рік. На прохання настоятеля Данилового монастиря палеографа Амфілохія  (Сергієвського-Казанцева) Большаков забрав рукопис у музейників і віддав його для дослідів Амфілохію. Той протягом 11 днів  вивчав пам’ятку і склав «Опис Євангелія 1092 року». Дослідник встановив, що запис переписувача твору вказує на 1092 рік. Тобто, рукопис Євангелія давніше на сто років за його попереднє датування. Крім того Амфілохій звіряв його з Остромировим Євангелієм і прийшов до висновку, що Архангельське за своїми текстологічними особливостями важливіше за Остромирове.

Після такої фахової експертизи купець Большаков запропонував Імператорській публічні бібліотеці у Санкт-Петербурзі викупити його за 1000 рублів.  Та до цієї староукраїнської пам’ятки дослідник в Імператорській бібліотеці поставився не зовсім уважно: він відмовив купцеві і зменшив ціну за рукопис удвічі. Та цінність твору побачили в тому ж Румянцевському музеї в Москві, де перше вона й опинилась.  Большаков продав її за 700 рублів. 1877 року Архангельське Євангеліє звернуло на себе увагу багатьох дослідників Європи. Йому було присвячено чимало дослідницьких творів.

1912 року до 50-річчя Румянцевського музею випустили факсимільне видання Архангельського Євангелія накладом 100 примірників. Наприкінці ХХ століття Російська державна бібліотека за підтримки Російського гуманітарного фонду випустила наукове видання тексту рукопису. Текст супроводжують підрядкові зауваги щодо мови та письма Архангельського Євангелія.

Більше про древньоукраїнські рукописи:

Щодо його належності до старокиївської школи переписувачів, то в цьому немає сумнівів. Про це говорить сама мова рукопису. Зокрема, вільна Енциклопедія «Вікіпедія» російською мовою подає наступне: «Архангельское Евангелие»: «Отмечают, что первый писец довольно вольно обращался с текстом переписываемого им Евангелия (вводил в него восточноболгаризмы и русизмы, (тобто, українізми – М.Назаренко), а второй, напротив, весьма точно копировал бывший у него оригинал рукописи. При этом в целом язык Архангельского Евангелия академик А. И. Соболевский относит к древнекиевскому говору, который в правописании не имеет ни новгородских, ни галицко-волынских особенностей.»

 

Попередня Стаття

ТУРІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ XVI ст

Наступна Стаття

Жаб'ячий метаморфоз - кричуще свідоцтво дизайну

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *