Варто замислитись

3 ознаки того, що ви живете в режимі автопілота

Ви коли-небудь опинялися на водійському сидінні свого автомобіля, припаркованого біля вашого будинку, і не пам’ятали, як ви потрапили додому? Це досить тривожно, чи не так?! Ви знаєте, звідки прийшли, але буквально не пам’ятаєте ні візуально, ні розумово те, що йшли дорогою додому. Як взагалі можливо безпечно керувати автомобілем, не пам’ятаючи свідомого водіння чи навігації до місця призначення?

Наукове дослідження показало, що наша Мережа пасивного режиму роботи мозку (англ. default mode network, DMN) бере на себе контроль, коли ми беремо участь у звичних заняттях, як-от зав’язування шнурків, гра на музичному інструменті або їзда знайомим маршрутом. Це дослідження показує, що як тільки наш мозок знайомий з діяльністю, він вимикається та переходить у режим автопілота, що дозволяє нам виконувати завдання, фактично не думаючи про них.

Наш мозок може переходити до DMN під час багатьох повсякденних завдань, таких як приготування їжі, миття посуду, складання білизни, прийняття душу, винесення сміття або косіння газону. Діяти без думок чи почуттів — жити в режимі автопілота — може бути корисним для деяких рутинних справ, але це не найкращий спосіб регулярно жити у світі як Божа улюблена дитина.

Режим автопілота може вдиратися в наше життя щодня. Розгляньмо, як виглядає режим автопілота і що ми можемо зробити, щоб повністю брати участь у житті.

1. Ви працюєте, не думаючи, не відчуваючи та не усвідомлюючи

Ми всі знаємо, що життя насичене. Насправді зайнятість є однією з найсильніших озброєнь сатани проти християн. Якщо ми залишаємося зайнятими, нам важче навмисне використовувати наші дари, щоб вплинути на інших або спонукати інших мати стосунки з Ісусом. Важко думати, відчувати та бути повністю залученим у те, що ви робите, коли немає поля чи простору для роздумів, обробки чи активної участі у вашому повсякденному житті.

Наприкінці вашого дня чи намагалися ви назвати те, що ви досягли, чи подумати про те, що ви робили протягом дня? Наскільки добре ви змогли пригадати події свого дня?

Як щодо особливого часу зі старими друзями, членами сім’ї, дітьми чи онуками? Ви зупинялися на мить, щоб подумати про те, що ви відчуваєте, перебуваючи з цими особливими людьми у вашому житті?

Ви коли-небудь збиралися з членами великої родини, поверталися додому, а потім намагалися пригадати, якого кольору сорочка була на одному з них? Або були в шортах чи джинсах? Ви могли б згадати?

Відсутність участі у ваших повсякденних подіях може зрештою залишити у вас відчуття, що ви просто існуєте, а не живете насправді. Це не Божий план для вашого життя. Ісус сказав в Івана 10:10, що Він прийшов, щоб оживити Своїх дітей.

Що би було, якби ви уповільнились, відступили і по-справжньому помітили обличчя тих, з ким проводите час, і тих, з ким зустрічаєтесь протягом дня? Що б ви побачили? Що б ви відчули?

2. Ви проводите час у безцільній або непродуктивній діяльності

Хоча соціальні медіа можуть бути чудовим способом залишатися на зв’язку з іншими, їх також можна використовувати, щоб бути в режимі автопілота. Як часто ви скролите Facebook, Instagram або свій улюблений додаток новин? А як щодо ігор на телефоні?

Ви коли-небудь брали телефон, щоб перевірити електронну пошту та текстові повідомлення, і не помічали, як минула година? Як довго ви бездумно сиділи перед телевізором, дивлячись серіали чи фільми?

Усі ці відволікання можуть призвести до годин марно витраченого часу, коли ви могли б робити щось значуще, вивчати щось нове, читати книгу, яка захоплює ваш розум, або проводити час з кимось у змістовній розмові.

Від чого ви намагаєтеся відвернутися, займаючись безцільною та непродуктивною діяльністю на автопілоті?

3. Вашому життю бракує глибини

Коли ви живете життям на поверхневому рівні, ви робите рухи. Це все поверхнево, оскільки немає глибини. Так само як і той нерозумний чоловік, який збудував свій дім на піску, ви не зможете встояти, коли прийдуть життєві труднощі. (Матвія 7:24-26)

Духовно ви можете відвідувати церковні служби, але якщо ви не вивчаєте Боже Слово індивідуально і не зростаєте у своїх знаннях і розумінні, ваша віра буде поверхневою. Якщо вашій вірі бракує глибини, вас «кидатимуть хвилі з боку в бік. Вітер усякого нового вчення не захопить вас» (Ефесян 4:14).

Коли ви не усвідомлюєте, що відбувається з вашими емоціями всередині, що вас мотивує або що відбувається з вашим фізичним тілом, у вашому житті не видно особистого зростання.

Тим часом вам може здатися, що життя швидко проходить повз вас. Ви святкували черговий день народження і запитували: «Як це вже пройшов рік?».

Цікаво, чи здається, що час плине так швидко (починаючи з двадцяти років і продовжує прискорюватися, чим старше ми стаємо), тому що ми зазвичай живемо в режимі автопілота? Ми робимо рухи й не займаємося життям, тому нічого не відбивається. Немає жодних яскравих моментів.

Коли ми регулярно живемо в режимі автопілота, ми втрачаємо:

– можливість дізнатися щось нове;

– досвід особистісного зростання;

– можливість мати мету та досягнення;

– можливість відчути життя на глибшому рівні;

– можливість бути самосвідомим;

– можливість зосередитися на важливому;

– можливість мати широке бачення.

Що робити, якщо ви знаходитесь в режимі автопілота? 

Це так просто, і більшість із нас не навмисно це робить. Все, що вам потрібно зробити, це зупинитися і звернути увагу на те, що ви думаєте, що відчуваєте, що бачите, що відбувається у вашому тілі, що ви чуєте.

Біблія дає нам численні приклади того, як Бог помічає Своїх улюблених дітей і Своє творіння. У нашому житті немає нічого надто малого чи незначного, чого б Бог не помітив. Бог помічає наші думки й почуття. (Псалом 94:11; Псалом 56:8).

У Нагірній проповіді Ісус звернув увагу на птахів і квіти — те, на що ми часто не звертаємо уваги в нашому зайнятому, квапливому житті (Матвія 6:26-29).

Чарльз Стоун, автор книги Holy Noticing, каже, що «коли ми зупиняємось, це допомагає нам залучитися в теперішній момент і відчути те, що Бог дав нам у цей момент, коли ми звертаємо увагу на свій внутрішній і зовнішній світ і на наші реакції на обидва».

Помічати святість — це духовна дисципліна, яку християни практикували з першого століття. Це може допомогти вам духовно зростати та привернути увагу до теперішнього моменту, коли ви зупиняєтесь і помічаєте, що відбувається і хто навколо вас, а також те, що ви думаєте, відчуваєте та робите — усе з точки зору Бога.

Доктор Стоун визначає святе помічання як «помічання зі святою метою Бога та Його рук, наших стосунків і нашого внутрішнього світу думок і почуттів».

Питання для роздумів:

Як би виглядало ваше життя, якби ви менше бігали на автопілоті й жили з більшою усвідомленістю?

Що би було, якби ви зайнялися життям на глибшому рівні?

Як би виглядало ваше життя, якби ви були більше присутні для себе, для свого подружжя, для своїх дітей та/або онуків і для Бога?

«…”Встань, той, хто спить! Воскресни з мертвих, і Христос освітить тебе”. Тож пильнуйте, як ви живете: не чиніть, як нерозумні, але будьте розумними» (Ефесян 5:14-16).

Автор: Рене Бетел

Джерело: ibelieve.com

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!