Український відповідник для грецького «георгос» (землероб)
У Новому Завіті декілька разів зустрічається складне слово γεωργός землероб. Воно складається з двох основ: γε- земля і -εργός робітник, працівник. Ряд слов’янських мов не переклали його, а скалькували (калькування – це створення слова або вислову за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови). Кальки з давньогрецького γεωργός існують у таких слов’ янських мовах:
- українська – землероб,
- білоруська – земляроб
- російська – земледелец,
- болгарська – земеделец,
- чеська – zemědělec,
- македонська – земјоделец,
- сербська – земљорадник.
«Землероб» вживали українські класики, і воно засвідчене в новому Словнику української мови (СУМ) у 20 томах. Зверніть увагу на те, що його вживав тернопільчанин Богдан Лепкий:
ЗЕМЛЕРОБ, а, ч. Той, хто займається землеробством; рільник. – Слов’яни – люди чуття, сентименту.. А нам треба думати, думати, щоб працювати. Навіть нам, землеробам (Б. Лепкий); – Яка прекрасна країна! – скрикнула Сахно, проймаючися шанобою до господаря цієї землі і почуваючи, як загоряється її душа землероба і агронома (Ю. Смолич); Погляньмо на працю землероба: кинувши в землю одне зернятко кукурудзи, він отримує сотні нових зерен, яких раніше не було в природі (М. Руденко); Хотілося ще точніше скласти календарі всяких пересторог для землеробів – коли слід чекати повені, коли можлива навала сарани на пшеничні лани та цукрову тростину (Ю. Логвин); Тут мешкають здебільшого мирні землероби, скотарі та рибалки (О. Авраменко).
ЗЕМЛЕРОБСТВО, а, с.1. Обробіток землі (у 5 знач.) для вирощування сільськогосподарських рослин; рільництво. Вчені відкрили таємницю зеленого листка і синтезу речовин, стало непотрібне землеробство, садівництво (О. Бердник); У цьому місті відбувався обмін товарами між лісовими селами Тюрингських гір і тими, сказати б, населеними пунктами, що займалися землеробством (О. Шугай); Більша частина території України – це райони інтенсивного землеробства (з наук. літ.).
Це слово також вживається і в класифікаторі професій ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту України № 327 від 28.07.2010, під кодом 6.1.1: “Садівники та землероби” (https://hrliga.com/docs/KP-2010_r6z.htm).
Незважаючи на широке вживання в українській мові слів «землероб» і «землеробство», на просторах Інтернету зустрічаються пуристи, які вважають, що ці слова краще міняти на «хлібороб» і «рільництво». Зазвичай для цього наводять дві причини:
- «Землероб» – це калька з російської, а нам треба очищати мову від русизмів. Проте, як було показано, «землероб» – це калька з давньогрецької.
- «Землероб» – це неправильне слово, бо землю не роблять, а обробляють. Проте, за цією логікою і «хлібороб» – неправильне слово, бо хліб не роблять, а вирощують.
Заміняти «землероб» на «хлібороб» не правильно тому, що ці слова не тотожні за значенням. Якщо «землероб» – це людина, яка обробляє землю для вирощування сільськогосподарських рослин, то «хлібороб» – це людина, яка вирощує хліб. Нижче наводимо визначення із СУМа в 11 томах:
ХЛІБОРОБ, а, ч. Селянин, який займається хліборобством. Гарно тобі, любо, весело! ..Недаром в таку годину – аби неділя або яке свято – хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись! (Мирний, І, 1949, 125).
ХЛІБОРОБСТВО, а, с. 1. Галузь рільництва, пов’язана з вирощуванням хліба. Він не любив хліборобства, давав своє поле наспіл, але дуже любив читати книги і мав їх доволі (Н.-Лев., IV, 1956, 50).
Тобто «землероб» – поняття ширше, і воно включає в себе поняття «хлібороб». Це добре видно також і з класифікатора професій, в якому землеробами названі садівники («Землероби, що займаються вирощуванням фруктових дерев та плодово-ягідних культур»). Цікаво, що «хлібороби» в Класифікаторі не вживається, а натомість використовується «рільники».
611 | Садівники та землероби |
6111 | Рільники та овочівники |
6112 | Землероби, що займаються вирощуванням фруктових дерев та плодово-ягідних культур |
6113 | Садівники та землероби, що займаються вирощуванням садових саджанців та культур у теплицях та оранжереях |
6114 | Землероби та сільськогосподарські робітники, що займаються вирощуванням змішаних культур |
Якщо деякі пуристи (неправильно) рекомендують заміняти «землероб» на «хлібороб», то радикальні пуристи-русофоби накидаються із злобною критикою на тих, хто вживає «землероб». Михайло Назаренко пішов навіть далі, і назвав це слово «антибіблійною московською калькою». Про те, що це не калька з російської, вже було сказано вище, але як повернувся язик назвати антибіблійним слово, яке вживається в Новому Завіті? А що ж пан Назаренко пропонує вжити на заміну «землеробу»? – «Хлібороб, хлібодар, рільник, ратай, гречкосій, орач, в крайньому випадку робітник». Коротко розглянемо ці пропозиції.
- Солунь чи Фессалоніка? Солуняни чи фессалонікійці?
- Арамеїзми та гебраїзми в Новому Завіті та їх переклад
«Хлібороб» для Нового Завіту не підходить, тому що жоден контекст не вказує на те, що йдеться саме про людину, яка вирощує хліб. У 15 із 17 вживань у Новому Завіті γεωργός позначає виноградаря, і так це слово усіма й перекладається (наприклад, у Мт. 21:33; Ін. 15:1). Проте в двох місцях – у 2 Тим. 2:6 і Як. 5:7 – не міститься вказівки на те, в якій галузі сільського господарства працює згадуваний там γεωργός. Тому для цих місць потрібне слово із широким значенням, яке б позначало людину, що займається вирощуванням сільськогосподарських рослин. Цим словом в український мові є «землероб».
«Хлібодар» ні підходить з тих самих міркувань, що й «хлібороб». А крім того, воно ще може означати «хлібодавець», а відтак вводити читача в оману.
«Рільник» теж не підходить за значенням, бо за СУМом рільник – це «той, хто займається рільництвом», а рільництво – це «вирощування польових культур як галузь сільського господарства». Що саме так воно розуміється на сьогоднішній день, видно з класифікатора професій, де до 6.1.1 «садівники та землероби» подаються такі професії: 6.1.1.1 «рільники та овочівники». А крім того, це слово маловживане. Я НІКОЛИ не чув його в усному мовленні.
Найбільш екзотичним є «ратай». Михайлу Назаренку потрібно хоч інколи заглядати у словник. Там це слово позначено як народно-поетичне і застаріле. Воно взагалі не вживається в усному мовленні. А крім того, воно не підходить значенням, бо означає «плугатар, орач». З тих само міркувань не підходить і «орач».
«Гречкосій» – це ще один перл. Ні про яку гречку в ті часи в басейні Середземномор’я не знали, тому ніяких гречкосіїв там не було. Треба було хоча б поцікавитися цим питанням.
Нарешті, «робітник» не вимагає спеціального обговорення. Це слово найменше підходить за значенням, бо переважно позначає людину , яка працює на промисловому підприємстві.
Таким чином, найкращим відповідником грецького γεωργός у Новому Завіті є “землероб”. Саме тому воно і вжите в Новому українському перекладі Біблії.