При вході до міста сидів чоловік. Біля нього зупинився якийсь юнак і запитав:
– Якими є жителі цього міста?
Чоловік поставив йому зустрічне питання:
– А якими були жителі міста, з якого ти походиш?
Юнак сказав:
– Поганими та егоїстичними! Тому я радий, що пішов звідти!
– Жителі цього міста такі ж! – повідомив йому чоловік.
Трохи згодом прийшов інший юнак і звернувся до цього чоловікова з тим самим запитанням:
– Якими є жителі цього міста?
Чоловік відповів тими ж словами:
– А якими були жителі міста, з якого ти походиш?
– Добрими, щедрими, гостинними! Мені важко було їх покидати!
– Жителі цього міста такі самі, – сказав чоловік.
Коли другий юнак відійшов, один пан, що чув обидві розмови, став докоряти чоловіку:
– Як ти можеш давати дві різні відповіді на одне запитання?
– Дорогий мій, – відповів чоловік. – кожен носить у серці свій всесвіт. Хто не знайшов хорошого в минулому, той не знайде цього і тут. І навпаки, хто мав друзів у іншому місті, той і в нашому знайде вірних і чесних приятелів. Бачиш-бо, люди – це те, що ми у них знаходимо.
Читайте також:
Великим є той чоловік, який уміє знаходити перлини в інших людях. Він є великим і чудовим, бо «люди є тим, що ми у них знаходимо».
