Розкопки у Храмі Гробу Господнього розкрили історію місця ще до появи християнської святині
Археологічні дослідження всередині Храму Гробу Господнього в Єрусалимі дали змогу простежити історію цієї території від каменоломні та сільськогосподарських ділянок до спорудження християнського комплексу IV століття. Серед знахідок — сліди давнього видобутку каменю, поховальні споруди, залишки виноградної лози, фундаменти ранньої церкви та монети IV століття.
Джерело: Israel Antiquities Authority
Розкопки проводили у травні–листопаді 2022 року в межах проєкту реставрації підлоги Храму Гробу Господнього. Роботи здійснювала команда Римського університету Сапієнца на прохання трьох основних християнських спільнот, які опікуються святинею: Православного патріархату, Кустодії Святої Землі та Вірменського патріархату.
Дослідники працювали у п’яти окремих зонах у північній наві та північно-західній частині ротонди. Розкопки організували так, щоб не перешкоджати богослужінням і постійному потоку паломників.
До будівництва храму тут була каменоломня
Найдавніший етап історії місця пов’язаний із масштабним видобутком каменю.
Археологи виявили численні сліди роботи каменярів безпосередньо на скельній породі. В окремих місцях збереглися навіть блоки, які почали вирубувати, але так і не відокремили від скелі.
Різні техніки видобутку та неоднакові розміри кам’яних блоків свідчать, що каменоломню використовували протягом тривалого часу.
На пізнішому етапі частину покинутої каменоломні пристосували для вирощування рослин. Невеликі заглиблення заповнювали землею та відгороджували сухими кам’яними стінами, утворюючи своєрідні ділянки.
Археологи знайшли сліди винограду, інжиру та олив
Палеоботанічні дослідження ґрунту виявили рештки зернових культур, винограду, інжиру та злакових рослин.
Особливо цікавою знахідкою стала деревина виноградної лози. Вона дозволяє дослідникам обережно припустити, що виноград могли вирощувати безпосередньо на цій території.
Аналіз пилку також вказав на можливість вирощування оливкових дерев.
Ці дані доповнюють результати попередніх досліджень, які також вказували, що до появи християнського храму частина території могла використовуватися для сільського господарства.
Це привертає особливу увагу через опис місця поховання Ісуса в Євангелії від Івана:
«На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця…» (Івана 19:41).
Водночас археологічні дані не можна вважати прямим доказом саме євангельського саду. Вони засвідчують, що до спорудження храму на цій території справді існувала рослинність і, ймовірно, культивовані ділянки.
Виявили залишки давніх поховань
У північній частині сучасної ротонди археологи також зафіксували пошкоджені залишки поховальних споруд, розташованих на поверхні колишньої каменоломні.
Пізніше частину цих конструкцій пошкодили під час облаштування водних каналів, пов’язаних із цистерною.
Таким чином, ще до будівництва християнського комплексу територія пройшла кілька етапів використання: тут видобували камінь, облаштовували ділянки для вирощування рослин та здійснювали поховання.
Розкопки відкрили конструкції храму IV століття
Наступний великий етап пов’язаний із поширенням християнства та будівництвом храмового комплексу за імператора Костянтина у IV столітті.
Археологи відкрили частину північної зовнішньої стіни ранньохристиянського храму, а також простежили лінію основи внутрішньої колонади стародавнього портика.
Дослідження показало, що будівельникам доводилося пристосовувати монументальну споруду до складного рельєфу колишньої каменоломні. Зокрема, одна зі стін помітно відхиляється від загальної орієнтації комплексу. Ймовірно, будівельники намагалися максимально використовувати природну скельну основу.
Петрографічний аналіз показав, що камінь у кладці за складом відповідає місцевій породі. Це допускає можливість використання під час будівництва матеріалу з місцевої каменоломні, хоча через обмежену площу розкопок остаточно підтвердити це поки неможливо.
Монети допомагають датувати перебудови
У східній частині сучасної ротонди дослідники виявили кілька послідовних будівельних фаз, фундаменти стін та шари підготовки підлоги.
В одному з них знайшли скупчення монет. Частина датується другою і третьою чвертями IV століття. Серед них є монета часів імператора Констанція II, який правив у 337–361 роках, та щонайменше три монети, пов’язані з правлінням Валента у другій половині IV століття.
Також археологи простежили залишки жолоба, який окреслював окружність первісної ротонди. Виявилося, що розташування її колон дещо відрізнялося від сучасного.
Нові матеріали можуть допомогти уточнити, як формувався ранньохристиянський комплекс. Дослідники наголошують, що його не слід уявляти результатом одного будівельного етапу — споруда розвивалася протягом тривалого часу.
Від хрестоносців до британських військових
Розкопки також дозволили простежити значно пізніші періоди історії храму.
В XI столітті тут з’явилася мозаїчна підлога, від якої збереглися лише окремі фрагменти. На них археологи виявили сліди пожеж, що в різні століття пошкоджували комплекс.
Наступний великий будівельний етап представлений фундаментами масивних опор храму доби хрестоносців.
У пізніших шарах дослідники знайшли сліди ремонтних робіт періоду британського мандата в Палестині та часів йорданського управління. Серед предметів, пов’язаних із присутністю британських військових, виявили гільзи від вогнепальної зброї.
Таким чином, під сучасною підлогою одного з найважливіших християнських храмів світу збереглася багатошарова історія Єрусалима — від стародавньої каменоломні та поховань до раннього християнства, хрестоносців і подій ХХ століття.
Що відкриття говорить про євангельську історію?
Для біблійної археології особливо цікавим є дохристиянський етап використання території: каменоломня, поховання та сліди вирощування рослин існували тут ще до спорудження храму IV століття.
Це загалом узгоджується з відомим історико-археологічним контекстом місця, яке християнська традиція пов’язує з розп’яттям і похованням Ісуса Христа.
Однак дослідники не заявляють, що знайдені рослинні рештки є безпосереднім доказом саду, згаданого в Євангелії від Івана, або що відкриті поховальні структури можна ідентифікувати з гробницею Ісуса. Значення знахідок полягає насамперед у тому, що вони допомагають детальніше реконструювати вигляд та використання цієї частини Єрусалима до спорудження Костянтинового храму.
Читайте також:
