Як мета людського існування відповідає на проблему страждань?
Головна мета життя полягає не в щасті, а в пізнанні Бога. Одна з причин, по якій проблема страждань здається такою загадковою, полягає в тому, що люди природним чином висловлюють припущення, що якщо Бог існує, то Його мета для людського життя – це дати щастя в цьому житті. Роль Бога – забезпечити комфортне середовище для Його людських вихованців.
Але з християнської точки зору це зовсім не так. Ми не домашні вихованці Бога, а мета людського життя – не щастя як таке, а пізнання Бога, яке, врешті-решт, принесе справжнє і вічне задоволення для людей.
Багато страждання в житті можуть бути абсолютно безглуздими стосовно мети облаштування людського щастя; але вони можуть бути не безглуздими щодо глибокого пізнання Бога.
Безневинні людські страждання дають привід для глибшої залежності й довіри до Бога як з боку хворого, так і з боку оточення. Звісно, чи буде досягнута мета Бога за допомогою страждань буде залежати від нашої реакції. Чи відповідаємо ми з гнівом і образою Богу, або ж ми звертаємося до Нього з вірою за силою, щоб вистояти до кінця?
Оскільки кінцевою метою Бога для людства є пізнання Його Самого, яке може принести людям вічне щастя, історію не можна розглядати в її істинній перспективі поза Царством Божим. Мета історії людства – Царство Боже. Бог бажає вільно залучити якомога більше людей у Своє вічне Царство. Цілком можливо, що страждання – це один зі шляхів, які Бог використовує, щоб вільно залучати людей у Своє Царство.
Читаючи підручники по місіонерству, такі як «Операція Світ» Патріка Джонстона, стає ясно, що саме в країнах, які пережили важкі випробування, християнство росте найвищими темпами, в той час, як криві зростання на безтурботному Заході практично плоскі.
Розглянемо, наприклад, такі звіти:
Китай
За підрахунками, 20 мільйонів китайців загинули під час культурної революції Мао. Християни стійко витримали, ймовірно, це найбільш широкомасштабне і жорстоке переслідування, яке коли-небудь відчувала Церква. Гоніння очистили Церкву і зробили її більш вірною. З 1977 року зростання Церкви в Китаї не має аналогів в історії. За оцінками дослідників, до 1990 року налічувалося від 30 до 75 мільйонів християн. Мао Цзедун мимоволі став найбільшим євангелістом в історії.
Ель Сальвадор
12-річна громадянська війна, землетруси й падіння цін на каву, основну експортну продукцію, привели до зубожіння країни. Понад 80 % населення живе в крайній убогості. Дивовижний духовний урожай був зібраний з усіх верств суспільства в розпал ненависті й запеклої війни. У 1960 році євангельські віруючі становили 2,3 % населення, а сьогодні їх близько 20 %.
Ефіопія
Ефіопія знаходиться в стані шоку. Її населення бореться з наслідками мільйонів смертей в результаті репресій, голоду і війни. Дві великі хвилі жорстоких гонінь перетворили й очистили Церкву, але мучеників було багато. До Христа прийшли мільйони. Протестанти становили менш як 0,8 % населення в 1960 році, але до 1990 року вони вже становили близько 13 % населення.
Читайте також:
Подібні приклади можна було б продовжувати. Історія людства – це історія страждань і воєн. Однак це також і історія поширення Царства Божого.
За словами Джонстона: «Ми живемо в час найбільшого врожаю людей в Царство Боже, яке коли-небудь бачив світ».
Цілком ймовірно, що це дивовижне зростання в Царстві Божому частково пояснюється присутністю страждань у світі.
Автор: Вільям Лейн Крейг, доктор філософії і доктор богослов’я, засновник служіння «Розумна віра».
Джерело: Протестант
