Воскресіння – сила незборима!
Життєдайний, переможний час…
Недаремно дні весняні зримо
Обіймають радощами нас.
Де були морози й хуртовини –
Зеленіють трави запашні.
Ген далеко небо тополине
Задзвеніло кобзою мені.
Все довкруг озвалося піснями,
Пророста пагіння молоде…
І земля, щаслива до нестями,
Відкрива обійми для людей.
Чую – йде до мене воскресіння
З голубої, чистої яси…
Не біда, що я в саду осіннім –
Ще не пізно душу воскресить.
Більше поезії Сергія Рачинця:
Сергій Рачинець
