Воскресіння Христа. Яке значення воно має для тебе?

У це велике і урочисте свято, немає людини, яка б не раділа, що перемога здобута і ми вільні від залежності гріха. Про цю перемогу сповістив небожитель, «Нема Його тут, бо воскрес!», Євангеліє від Матвія 28:6 і ця звістка поширилася до наших днів
Що зробили ті, хто почув ці слова?
- «Затряслася сторожа і стала, як мертва». Чи думали, ви, про тих хто їх найняв і чому вони не встояли? Відповідь проста: проти рішення неба і Бога це зробити неможливо.
- «Жінки зі страхом і великою радістю, побігли сповістити учнів Його». Вони побачили, що гроб порожній і почувши свідчення ангела поспішили сповістити тих, хто став учнем Христа.
- Два учні, які йшли в Емаус. Тільки після ламання хліба відкрилися у них очі і вони впізнали Христа. Чи не так само й ми, після певної дії Бога в нашому житті, пізнаємо Божественну особистість Христа. І наблизились вони до села, куди йшли; і Він удавав, ніби хоче йти далі. А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє. І Він увійшов, щоб із ними побути. І коли сів Він із ними, то, взявши хліб, і поблагословив, поламав і дав їм. Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий.
- Учні, які у світлиці. Для того щоб їх переконати, що це Він воскреслий, Йому потрібно було показати руки та ноги і Себе Самого. Чи не так сьогодні і ми в душі віримо, але коли збираємося разом, живемо, наче й немає Його серед нас.
«Коли вони говорили оце, Сам Ісус став посеред них і сказав до них: Мир вам. А вони налякалися та злякавшись, подумали, що бачать духа. Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це ж Я Сам Дотикайтесь Мене й бо дух тіла й костей не має, як бачите у Мене. І, сказавши це, показав їм руки і ноги».
- Фоми, одного з учнів Христа, не було, коли приходив Христос. Коли учні стали переконувати його, він сказав «не повірю, поки…» і виклав умови. Христос, знову з’явившись, особисто звертається до Хоми з виконанням його умов, щоб утвердити його віру.
«За вісім же день знов удома були учні Його, і Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: Мир вам! Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись подай руку твою і вклади до боку Мого; І не будь ти невіруючий, але віруючий». Говорить до Нього Хома: Господь мій і Бог мій! Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене; Блаженні, що не бачили й увірували!».
6.Особливе звернення до Петра і утвердження в покликанні через силу любові. Що рухає нами, коли ми згадуємо це свято, чи була в нас особиста зустріч з воскреслим Христом? Але ж Він не раз давав нам можливість на цю зустріч. І навіть тепер, коли ми читаємо ці факти зустрічей.
«Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин чи любиш ти Мене більше, ніж вони? А як той відказав: Так, Господи! Ти знаєш що я люблю тебе. Ісус каже йому: Паси ягнята Мої. І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти мене любиш? Каже Йому: Так, Господи! Ти знаєш що я люблю тебе. Ісус каже йому: Паси вівці Мої. Каже йому втретє: Симоне, сину Йонин чи ти мене любиш? Засмутився Петро, що втретє запитав його: «Чи любиш мене?», І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш; Ти знаєш що я люблю тебе. Ісус каже йому: Паси вівці Мої».
- Що нам робити? Сказали слухачі свідка Петра (їх було близько трьох тисяч), які перебували в Єрусалимі, про Ісуса Сина Божого, померлого і воскреслого.
«Отже, твердо знай, увесь дім Ізраїлів, що Бог учинив Господом і Христом Цього Ісуса, Якого ви розп’яли. Почувши це, вони розчулили серцем і сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-браття? Автор продовжує, це були люди, які прийшли на поклоніння до Єрусалиму різних народів і станів того часу. І вони отримали відповідь:
Петро ж сказав: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів; і отримаєте дар Святого Духа».
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!, − відповідаємо ми. Що це змінює в нашому житті? Невже мета приходу на землю Ісуса Христа-Сина Божого була лише для чергового свята?
Всі, кого ми побачили, переконалися особисто, в чому вони сумнівалися і прийняли рішення. Яке рішення приймаємо ми, почувши слова вітання «Христос Воскрес»? Слухачі Петра покаялися. Вкотре ми святкуємо це свято, не замислюючись, чому саме я читаю ці рядки, чую це вітання, перебуваю в храмі, де говорять про воскреслого Христа? Прийняття Ісуса Христа у своє серце − це найкращий подарунок до свята.
Ідіть до церкви, де кажуть про живого Христа, Він воскрес і чекає вашого рішення. Свято з виконанням традицій і звичаїв не вирішить внутрішню порожнечу душі. Не будьмо байдужі до спасіння своєї душі.
Нехай Сам Бог благословить вас і вашу сім’ю в це велике свято Пасхи. І пам’ятайте: Бог не діє насильно. Він готовий вийти вам назустріч, щоб прибрати сумніви і ви змогли з упевненістю і вірою прийняти рішення.
Двері храмів сьогодні відкриті, а двері наших сердець? Христос хоче увійти в наше серце. Він воскрес і каже:
«Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду і буду вечеряти з ним, а він зо Мною. Переможцеві сісти Я дам зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його».
Читайте також:
Ніхто не буде сперечатися, що приходимо в цей світ всі однаково, а залишаємо − по-різному. Нам не відомий час нашої появи і час відходу з цієї землі. Різниця в тому, що цей матеріал, що зараз знаходиться у твоїх руках, дорогий читачу, нічого не змінить у твоїх намаганнях, якщо ти не обереш шлях, що пропонує Євангеліє і особисто Ісус Христос. Логікою земних знань і мисленням людського розуму пояснити це складно, але ось осягнути вірою, покладаючись на Біблію − легко. Ми завжди будемо мати сумнів, подібно до тих, хто жив, коли воскрес Христос, але вони йшли і шукали відповідь і приймали рішення.
Якщо ми відповідаємо на вітання «Христос Воскрес!» «Воістину Воскрес!», то яку відповідь на місце Христа в нашому серці? Або воно є, або його немає. Зі святом, і нехай благословить нас Бог.
Пастор А. Якименко