Креаціонізм

«Великий безлад» в сучасній науці

Останні наукові дослідження зацікавлюють своїми незвичними висновками, проте не через новизну даних, а завдяки їхнім інтерпретаціям. 

В серпні поточного року група вчених на чолі зі швейцарським палеонтологом опублікувала в Scientific Reports роботу, в якій повідомила нас про унікальну знахідку реброплава з пізньодевонських відкладень Канади. Знахідку датують 375 млн років.¹ Загалом було задокументовано не більше 12 подібних знахідок. 

До початку 1980-х років реброплави були невідомі зі скам’янілостей. Реброплави – морські тварини з драглистим прозорим тілом. На відміну від медуз, реброплави не мають жалких клітин. Натомість вони мають клейкі щупальця, за допомогою яких вони захоплюють їжу.

Перші знахідки реброплавів були зафіксовані в кембрійських гірських породах, тобто вони є частиною так званого Кембрійського вибуху – раптової появи складних багатоклітинних організмів без еволюційних попередників. 

До Кембрійського вибуху тварини були дуже простими й значною мірою мікроскопічними, але у кембрії миттєво з’явилася більшість сучасних типів тварин, включаючи членистоногих, молюсків та хребетних.

Канадський реброплав описується як найпізніша скам’янілість починаючи з кембрію. Як стверджують автори дослідження, така рідкість відкриттів реброплавів демонструє величезні прогалини у відомому літописі скам’янілостей. 

Нова скам’янілість є ідеальним прикладом «ефекту Лазаря». Вважалося, що з часів кембрію реброплави вимерли, з’явившись сьогодні в незміненому вигляді. Тому таких тварин називають таксонами Лазаря. Але не це є найцікавішим. 

Висновки, які роблять вчені, дійсно інтригують. Довгий час вважалося, що губки знаходяться в основі тваринного дерева життя. Губки виглядають примітивно, тому що в них відсутні нервова система й внутрішні органи, у них є лишень кілька типів клітин. 

Реброплави й корали з медузами, попри їх відносну простоту, є набагато складнішими організмами, ніж губки, тому традиційно вважалося понад 150 років, що губки є абсолютною основою генеалогічного дерева тварин – «гіпотеза губки».

Однак деякі недавні геномні дослідження припустили, що реброплави насправді знаходяться навіть нижче на генеалогічному дереві, ніж губки, тобто напрошується гіпотеза «першого реброплава». Ця радикальна ідея залишається дуже суперечливою. 

Якщо це правда, це може означати, що багато рис, властивих реброплавам, які мають типові тварини (наприклад, нервова система, кишківник і складні м’язи), могли еволюціонувати двічі: один раз у реброплавів та окремо у всіх інших тварин. Інакше кажучи, реброплави «розвинули» складні риси, які потім «зникли», і складніші тварини були змушені «еволюціонувати ці складні риси ще раз»! Дуже дивний висновок. 

Ще більше дивують такі слова: 

«У світлі нашого відкриття ми перевірили як анатомія викопних реброплавів підтверджує “гіпотезу губки” чи гіпотезу “першого реброплава”. Дивно, але скам’янілості однаково узгоджувалися з обома ідеями».² 

Інша робота ілюструє сучасний стан науки антропології. Дослідження походження людини перебувають у смішному стані постійних серйозних «переписувань» та спростувань нібито незаперечних хрестоматійних істин. В основному це пов’язано з несподіваними новими відкриттями скам’янілостей «предків» людини. 

Ситуація виходить далеко за межі здорового нормального прогресу науки. Натомість це говорить про те, що щось не так із загальним наративом. Якраз про це й написано в критичному ревю Серхіо Альмеція та групи антропологів, яке було ж травневому виданні журналу Science

«Еволюційні сценарії є привабливими, […] але якщо вони не ґрунтуються на перевірених гіпотезах, вони є не більш ніж “просто-так-історії”».⁴

Нове дослідження було опубліковане в жовтні в журналі Evolutionary Anthropology. Міжнародна група вчених запропонувала ввести в антропології новий таксон – Homo bodoensis, в честь черепа, знайденого в 1976 році в Бодо Д’ар в Эфіопії.³ 

Вчені пропонують об’єднати під цим ім’ям два суперечливих таксона: Homo heidelbergensis (Гайдельберзька людина) та Homo rhodesiensis (Родезійська людина), мотивуючи тим, що під цими таксонами антропологи об’єднують різні рештки людей із різними характеристиками.⁵ І що ж тут такого, скажете ви?

А те, що, на думку відомого вченого-палеонтолога Гюнтера Бехлі, в новий таксон включили голотип Родезійської людини (вона ж Гайдельберзька людина) Kabwe1, що є явним порушенням обов’язкових міжнародних правил номенклатури. За словами вченого, нова назва виду є недійсним синонімом Родезійської людини. 

Як тільки вчені включать голотип попереднього виду у свій новий вид, він стає недійсним синонімом. Тут немає місця для інших думок, це обов’язкові правила наукової систематики. 

Доктор Бехлі називає це сумнівним прогресом в антропології. Якщо вчені підуть шляхом постійної зміни стандартів, то наука втратить свій особливий епістемний статус. 

Читайте також: 

Хоча нові дані дійсно здатні змінити парадигму, вчені всіма силами стараються втримати їх в рамках вже існуючої. Такі сумнівні зусилля призводять до руйнації основ наукового світогляду і цілісного бачення наукової картини. Наукові дослідження більше не будуть об’єктивним пошуком істини.⁶ 

Як сказав Серхіо Альмеція в своєму ревю – це просто «великий безлад», а не наука.

Більше про креаціонізм та еволюцію читайте на сайті Креацентру Планета Земля.

  1. Christian Klug et al. (2021) A late-surviving stem-ctenophore from the Late Devonian of Miguasha (Canada), Scientific Reports 19039 (2021)
  2. Finding a rare fossilized comb jelly reveals new gaps in the fossil record, The Conversation October 3, 2021
  3. Mirjana Roksandic et al. (2021) Resolving the “muddle in the middle”: The case for Homo bodoensis sp. nov. Evolutionary Anthropology, 2021; 1-10
  4. Sergio Almécija et al. (2021) Fossil apes and human evolution Science Vol 372, Issue 6542
  5. Антропологи выделили новый вид предков человека, Naked Science, 29 октября 2021
  6. Фейсбук сторінка Günter Bechly

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Орест Бабицький

Орест Бабицький, старший науковий спіробітник Креацентра Планета Земля, практикуючий лікар, випускник Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button