Блог Сергія Головіна

Людина у всій повноті

Людина була створена як:
– єдина і неподільна сутність (індивідуальний, особистісний опис),
– включає як видимі (тіло), так і невидимі (душа/дух) властивості,
– в повній гармонії матеріального (тіло), емоційного (душа) і раціонально-вольового (дух) аспектів особистості
Саме тому, що людина неподільна (лат. – індивідуум), гріхопадіння неминуче вплинуло на всі аспекти її сутності. Жодна зі сфер не залишилася незачепленою при спокусі (Буття 3: 6): «І побачила жінка, що дерево
– добре для їжі, і що
– воно приємне для очей і
– пожадане дерево, щоб набути знання»
Відповідно, і результат гріхопадіння проявляється у всіх цих сферах (1 Івана 2:16): «Бо все, що в світі:
– пожадливість тілесна,
– пожадливість очам, і
– пиха життєва,
це не від Отця, а від світу»
Гріхопадіння не позначилося на одному тільки тілі, залишивши неушкодженими почуття, а також волю і/або свідомість, як стверджували схоласти. Гріх зачіпає всю людську природу цілком — пошкоджені й воля (гріховні прагнення), і розум (гріховні думки), і емоції (гріховні насолоди) і тіло (гріховні дії). Як наслідок, зруйнований гармонійний баланс між аспектами людської сутності. І в залежності від того, який аспект домінує, Писання поділяє людей на три категорії: плотські, душевні та духовні.
Тілесна людина — та, в кого домінують бажання плоті. Апостол пише віруючим Коринфа: «Бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-людському робите?» (1 Коринтян 3: 3). Мова не йде про те, що тілесна людина немає душі або бездуховне, але, як ми бачимо з даної апостолом характеристики, і душевні, і духовні аспекти підпорядковані в них бажанням тіла. «А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються» (Юди 1:10).
Душевна людина — та, в кого домінують почуття. Емоційна складова управляє і волею, і свідомістю, і тілом.
На цей рахунок у мене є приклад з власного життя. Коли, під час перебування студентом, мене направили на дипломну практику в Ленінград, виявилося, що тамтешня фабрика грамзапису у величезній різноманітності випускає платівки з творами класичної музики, яких в ті роки більше ніде знайти було неможливо. Причому, коштували вони майже вдвічі дешевше дисків з радянською попсою. Протягом декількох місяців я харчувався лише один раз в день, щоб на заощадження купувати ці пластинки! Додому я повертався з величезною фонотекою класичної музики — трохи схудлий, але невимовно щасливий. І моя воля, і моя свідомість, і потреби мого тіла, — все було підпорядковано прагненню до емоційного задоволення. Я був дуже душевною людиною.
Однак, не варто забувати: в той час, як в популярній світській свідомості «душевна людина» – комплімент, в Писанні це — докір: «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно» (1 Коринтян 2:14).
Духовна людина — та, в якій домінують воля і розум. І знову, не поспішайте з висновками. Загальноприйнято сприймати поняття «духовний» як щось позитивне. Але духовність буває різна! «Ви не знаєте, якого ви духа», – дорікав Ісус учнів, швидких на розправу (Від Луки 9:55). Сатаністи — теж глибоко духовні люди, що підпорядковують волю та розум свої тіла і почуття. Тільки духами вони керовані зовсім не тими.
Духовними людьми були також книжники, досконально знали Писання, і фарисеї, серйозно ставилися до своєї віри. Але семиразовий вердикт Спасителя (Мт. 23: 13,14,15,23,25,27,29) не втрачає своєї злободенності донині: горе вам, які досконало знають Писання, і серйозно ставляться до своєї віри, якщо цим відображення Бога в вас і обмежується. У Христі ми досягаємо не “духовності», а відновлення повноти, втраченого балансу: стаємо такими, якими мають бути за задумом свого Творця.
У свою чергу апостол Павло всіляко застерігає нас від крайнощів «духовності», в які впадали гностики, або виснажували свої тіла, або, навпаки, повністю потурати їхнім бажанням (оскільки ті, все одно, приречені на смерть): «Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови: не дотикайся, ані їж, ані рухай, бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською. Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла» (Колосян 2: 20-23). «Але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!» (Римлян 13:14).

Більше про людину:

Навпаки, Писання проголошує загальний принцип: «Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа» (1 Солунян 5:23). Мова тут йде не про необхідність зберігати одні частини себе коштом інших частин, а про відновлення втраченого балансу в усій повноті людської сутності через освячення Богом у Христі Ісусі.
[sc name=”futerblock” ] [sc name=”obraz-podoba” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button