Від важкого підлітка до чемпіонки – Юлія Стойко українська боксерка
Юлія поділилася своєю історією:
«Мені не хотілося йти додому, тому що я розуміла – в черговий раз побачу ту ж картину: мама плаче, молодша сестра плаче. І тоді я зв’язалася з поганою компанією. Бувало, випивала, палила. Тато лаяв мене за те, що я п’яна, хоча насправді п’яним був він. Міг і руку прикласти. У мене було дуже багато таких ночей, коли я просто гуляла одна по вулиці … Я зупинялася біля будь-якого будинку і з усієї сили гамселила його стіни. Потім приходила додому, а в мене кісточки на руках в крові.
В душі була величезна порожнеча.
Якось я проходила зі своїм колишнім найкращим другом повз залу, у нас з собою було пиво, цигарки, і ми зустріли хлопчика, який тут в залі раніше тренувався. Він почав розповідати, що займається боксом, говорив про те, як це круто, скільки у нього привілеїв. І я, неясно чому, сказала: «Я теж хочу!»
Коли я дивилася на Дмитра, і порівнювала його з іншими людьми, то мені здавалося, що він не з цього світу. Я жодного разу не чула від нього поганого слова. Бувало, що після важкого тренування у мене вже не було сил, а він мені говорив: «Юлька, треба!» Я починаю лаятись, говорити погані слова, а він мені: «Юля, ти ж дівчинка, не треба так».
І він повіз мене до християнського табору. Як тільки я зустрічала когось в таборі, мені здавалось, що у цієї людини в очах сердечка. З них виривалася ця любов. Я познайомилася з Богом завдяки цим людям.
Бог – це коли у тебе забирають все погане, а натомість дають все саме класне. Я уявляю, що коли буду стояти на п’єдесталі із золотою медаллю, то не буду показувати на себе, мовляв, це я молодець. Я показуватиму в небо – на Того, Хто молодець!
Вже зараз я досягла багато чого. Вірю, що досягну ще більшого. У цьому нам з тренером допомагає саме Бог! »
Джерело: PlusOne
[sc name=”futerblock” ]