Варто замислитись

Ціна справжньої свободи

У 18 столітті в Бразилії продавали рабів на ринку. Ринок був величезний і галасливий. Натовпи багатих людей ходили рядами, шукаючи сильних і міцних рабів. Хтось шукав молодих і сильних для важкої роботи. Хтось шукав середнього віку з досвідом, для відповідальних робіт. Кому потрібні були жінки або діти.
Раби ж стояли як тварини на спеціальних помостах. На них виднілися замки і ланцюги. Вони, в основному, були всі озлоблені. Або, як мінімум, байдужі.

Серед всіх рабів відрізнявся один чорношкірий чоловік. На його обличчі відбивалась злість і печаль.
Він дивився кудись в далечінь, немов тут він був уже не вперше. Напевно вся його сім’я була розпродана  різним господарям, і він їх вже більше не побачить.

До того ж було схоже, що його продають не перший раз. Може від того і погляд його був ненависний і озлоблений.

В цей час до раба підійшов багатий молодий чоловік. Він оглянув раба з різних сторін і розпитав продавця про ціну. Домовившись про вартість, він придбав цього раба і звелів прив’язати його до своєї карети.

Коли карета виїхала з ринку, раб побіг за нею, ледве встигаючи.

Він уже уявляв, що на новому місці його будуть бити й принижувати, йому доведеться багато працювати.
Під’їхавши до краю міста, карета зупинилася. Багач виліз і підійшов до невільника. Темношкірий не на жарт злякався. Він уже подумав, що його хочуть прямо тут і вбити. Багатій же відв’язав його, подивився в очі чоловіка і простягнув сувій паперу і сказав йому: «Друже, я дивлюся ти вже настраждався, я хочу відпустити тебе. Тепер ти вільний».

Чоловік сторопів від такої несподіванки. Він не повірив своїм вухам. «Невже це правда? Я не розчув», – подумав він.

Багатій же повторив ще раз: «Ти вільний. Можеш йти куди хочеш. Це твої документи. Ти більше не раб. Я придбав тебе не для роботи, а для свободи».

Тепер все стало зрозуміло. Я вільний і можу не працювати, – подумав раб. Він подивився на горизонт і уявив вільне життя, повне щастя і радості. Більше не потрібно працювати до заходу сонця, не потрібно прокидатися рано вранці, не потрібно терпіти образи й побої.

Але щось йокнуло в серці нової вільної людини. Він подивився на свого господаря і вимовив: «Я дякую тобі за цей вчинок. Це дуже дорого для мене. Але можна тебе попросити про одне бажання? Дозволь мені стати твоїм слугою. Я готовий працювати на тебе з ранку до вечора. Я готовий терпіти всі лиха і труднощі. Я готовий робити будь-яку роботу у твоєму маєтку.

Просто дозволь мені бути твоїм рабом».

Багатій сам оторопів від цього і перепитав чоловіка: «Але чому? Невже ти не скористаєшся свободою? Невже ти не почнеш нове життя?».

Раб відповів йому: «На всій землі мені не знайти добрішої і милостивішої людини, ніж ти. Дозволь мені стати твоїм рабом!».

Читайте також:

Точно так само Ісус Христос відкупив нас від прокляття і смерті. Він придбав нас ціною свого життя. Він заплатив сповна за всіх. І сьогодні Він дає свободу кожному, хто приймає Його.

Всі хто слідує за Ним – вільні. Ми вільні, бо Він відкупив нас. Ім’я твого Спасителя – Ісус Христос!

А тепер подумай, що ТИ САМ зробиш з цією свободою?

Найкраще рішення − це присвятити своє життя Йому. Адже Ісус Христос гідний цього. Найвірніше рішення – це стати Його слугою. Віддати себе в руки Благого, Милостивого, Люблячого Господа Ісуса Христа!

Це найбезпечніше, благословенне і спокійне місце на землі – знаходиться біля ніг Ісуса Христа.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button