Ми знаємо про трагічні події в Афганістані, але мало що чути про афганські церкви. Тим часом церква, що швидко розвивалася, тепер мусить жити в країні, де керує Талібан. Поки що новини не обнадійливі. Коли ісламські фундаменталісти беруть контроль над містом, християни усвідомлюють, що за ними стежать.
Джерело: christianheadlines.com
Здебільшого церква в Афганістані складається з людей віком до 40 років, усі вони колишні мусульмани. Це одна з найбільш швидкозростаючих церков у світі. Хоча загальна кількість віруючих невелика, церква внаслідок зростання подвоїлася, тож можна говорити про стрімке зростання. Церква налічує близько 2000 членів. Разом вони є важливою силою в Афганістані, завдяки силі Євангелії, завдяки любові Ісуса, їхній вплив реальний у країні, де домінує Талібан.
Близько двох років тому деякі церковні діячі зробили дещо дивовижне і сміливе – у місцевих документах вирішили вказати свою релігійну приналежність. Усі громадяни Афганістану мають внутрішнє посвідчення особи, яким часто доводиться користуватися з багатьох причин, і ці посвідчення часто вказують на релігійну приналежність.
Зазвичай, вписують релігійну приналежність батька. Це й призвело до рішення деяких християнських лідерів нещодавно зареєструвати свою нову релігійну приналежність заради майбутніх поколінь. Не всі християни наважилися на це, але кілька десятків віруючих змінили дані в посвідченні та зазначили християнське віросповідання. Відтепер вони внесені як християни в усіх державних реєстрах. Саме вони були мішенями останніх кількох днів.
Один християнин отримав листа від Талібану, в якому говорилося: «Ми знаємо, де ви, і ми знаємо, що ви робите». Це означає, що «Талібан» має доступ до цього державного реєстру. Вони також відвідали дім цього християнина за день до повного захоплення міста.
Читайте також:
Таліби також відвідали інші будинки християн. Якщо хтось вважає, що це поодинокі випадки, згадайте їхні звірства, скоєні проти афганських військових, яких вивели з домівок, розстріляли чи обезголовили. Це доводить, що християни знаходяться в небезпеці. Вони безпорадні, не мають політичної влади. Їм немає, до кого звернутися. Зазвичай вони навіть не мають права на отримання спеціальної імміграційної візи до США або інших західних країн, оскільки вони уникали роботи в американських організаціях або афганських військових силах.
