Актуальне

Так легко бути християнином і так складно бути людиною

Одного разу я мав довгу розмову з одним служителем євангельської церкви. Він відреагував на мою фразу про те, що Господь любить нас через людей і захищає нас через людей, і на те, що я згадав про те, що ми повинні бути вдячні не тільки Господу, але так само ми повинні навчитися дякувати людям, навіть за одну копійку чи хвилину допомоги.

Він поділився зі мною, наводячи багато біблійних віршів, що його дуже турбує, що ми кричимо «Слава Україні!» та «Героям слава!» («Це гріх! Господь цьому не попустить!»), а не дякуємо виключно Господу в Україні, бо самі люди є ніщо… Він наголосив, що якщо ми не будемо достатньо дякувати Господу, то Він буде карати нас стільки, скільки буде потрібно, поки ми не навчимося бути вдячними виключно Йому…

Господь в критичних ситуаціях надає підтримку через людей. Люди, які надають допомогу і підтримку під час війни, «роблять різницю» між життям і смертю. Так, іноді трапляються надприродні чудеса. Але коли ми говоримо під час війни про медичну допомогу, притулок, їжу чи емоційну підтримку, ті, хто пропонує допомогу, відіграють критичну роль у тому, щоб допомогти людям вижити й впоратися з труднощами. Господь робить це через людей…

Господь евакуює нас через людей і доставляє їжу в зону бойових дій через людей, які ризикують своєю безпекою. Надавати допомогу під час війни небезпечно. Однак люди, які вирішили допомагати постраждалим, часто наражають себе на небезпеку, ризикуючи отримати поранення або загинути, аби запропонувати підтримку нужденним. Їхня мужність і самовідданість заслуговують на визнання і вдячність. Господь робить це через людей…

Господь показує нам, як бути людиною, через людей. Люди, через яких Господь любить і захищає нас, показують нам людяність серед війни, яка пробуджує в людях найгірше. Звідки береться Надія? Що надихає нас у темні часи? Вчинки доброти й милосердя людей, тих, хто допомагає іншим, і тих, через кого Господь нагадує нам, що навіть у найтяжчих обставинах ми можемо віднайти людяність і зв’язок з іншими. Господь робить це через людей…

Господь пропонує Надію через людей. Посеред хаосу і руйнувань проблиск надії дають прояви доброти й підтримки. Усвідомлення того, що інші піклуються і готові допомогти попри небезпеку для їхнього життя, дає відчуття потіхи й мотивацію не зупинятися на досягнутому. Саме так Господь «передав» близько 500 000 Біблій і Нових Завітів в зону бойових дій, біженцям і вимушеним переселенцям через людей-волонтерів Українського біблійного товариства у 2022 році. Господь робить це через людей…

Спільнота «Надія» складається з людей, а не тільки з Господа… (Прошу, не вичитуйте тут богохульство…) З тих людей, які працюють як спільнота, живуть як спільнота, думають як спільнота… Ці люди можуть навчити нас сили спільноти. Люди, які допомагають нам чи іншим під час війни, нагадують нам, що ми не самі. Ми є частиною більшої Спільноти, і в більшості трагічних випадків ми можемо вижити лише завдяки нашим зв’язкам один з одним як спільнота. Вдячність тим, хто нам допомагає, знаючи силу спільноти, не є гріхом… Господь робить це через людей…

Настане день, коли війна закінчиться. Сподіваємося, що ми доживемо до цього дня… Після війни окремим людям, сімʼям і громадам доведеться працювати над примиренням і прощенням, намагатися будувати мости й відновлювати стосунки, які були розірвані під час війни. Я не говорю зараз про Україну та росію. За час війни в Україні ми отримали занадто багато суспільних і релігійних «тріщин», з глибиною травм і втрат кожного другого українця, з відкладеним горем… з болем розлуки мільйонів сімей… і так далі… Прощення і примирення слід розглядати як відображення Божої любові й благодаті, оскільки вони демонструють важливість і силу Божої любові зцілювати й відновлювати стосунки… Як? Через людей… Господь робить це через людей…

Читайте також:

Так легко бути християнином і так складно бути людиною, яка відображає образ і подобу Божу. Так легко дякувати Господу, і так складно розпізнати в цих скалічених і поранених війною людях-«християнах» тих, хто теж заслуговує на «дякую». Саме тому я волію говорити про Спільноту Надії, про Божих людей…

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Тарас Дятлик

Пошукач кафедри культурології НПУ імені М.П. Драгоманова, голова правління ГО "Євангельська акредитаційна теологічна асоціація", член Міжнародної ради по євангельській богословській освіті (в рамках Всесвітнього євангельського альянсу), член Наглядової ради асоціації "Богослови без кордонів", регіональний директор United World Mission (Overseas Council) по Східній Європі та Центральній Азії в області розвитку богословських освітніх систем. Випускник Донецького християнського університету й Evangelische Theologische Faculteit (Лувен, Бельгія) за спеціалізацією богослов'я Нового Завіту.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button