Поезія

Душа з гріхом – безсила, безборонна – Сергій Рачинець

Душа з гріхом – безсила, безборонна.
Отак було, і так сьогодні є.
Як лютий змій колись Лаокоона,
Нехай той гріх її не обів’є.
Невже на поглум і на вічні муки
Ти віддаси цю душу без жалю?
Візьми її, мов скрипку, ніжно в руки
І станеш враз подібним скрипалю.
Вона озветься голосом любові –
Співуча, чиста, сонячна, як вись…
За нею ти в одвіті перед Богом,
За неї у спокуті помолись.

Більше поезії Сергія Рачинця:

Сергій Рачинець

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button