Блог Себастьяна Тегзи

Спускаємось на землю, панове…

Існує такий популярний християнський міф: Ісус прийде вдруге, забере віруючих на небо, а земля з грішниками згорить. Вражаюча картинка. І якщо все так, то не дивним є вкрай байдуже ставлення багатьох віруючих до суспільних справ та земного життя. Проте, такий погляд є не зовсім біблійний. Так, він дуже духовний, але, на жаль, чи то на щастя, далеко не біблійний.

Зовсім інакше думав про все це, наприклад, автор 104/103-го псалма, в якому, зокрема, він говорить: «Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!» (Пс. 104/103:35). Перспектива очевидна: згідно з думкою псалмоспівця, одного дня не віруючі з землі зникнуть, а грішники.

Одне слово, Святе Письмо зображує нам кардинально протилежну картину: Ісус справді повернеться на землю вдруге, однак, не для того, щоб забрати з неї віруючих, але очистити її від грішників і віддати у посідання праведним. Я розумію, що для багатьох це є розрив шаблону і серйозний переворот у мізках, але нам доведеться прийняти цей виклик, якщо ми хочемо не тільки називатися, але й бути біблійними. І вирішальну роль тут грають не наші богословські традиції, а навчання самого Ісуса. В Своїй програмній проповіді, що називається нагірною, Він говорить дуже прямо і недвозначно: «Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5:4). І саме цей текст є фундаментальним для розуміння Ісусового вчення про кінцеву мету Божого задуму: земля належить лагідним, її отримають у спадок праведні.

А в багатьох Своїх притчах Ісус зображує саме таку логіку: нечестивих заберуть геть, а праведні заповнять землю. І це є звична думка для Святого Письма загалом. Послухаймо разом, що говорить Ісус:

«А під час жнив Я женцям скажу: ЗБЕРІТЬ ПЕРШЕ КУКІЛЬ та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у Мою клуню. … Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: Син Чоловічий пошле Своїх ангелів, які ЗБЕРУТЬ ІЗ ЙОГО ЦАРСТВА ВСІ СПОКУСИ Й ТИХ, ЩО ЧИНЯТЬ БЕЗЗАКОННЯ, І КИНУТЬ ЇХ ДО ВОГНЯНОЇ ПЕЧІ: там буде плач і скрегіт зубів. І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає! … Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і ВИЛУЧАТЬ ЗЛИХ З-ПОМІЖ ДОБРИХ і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів» (Мт. 13:30,40-43,49-50).

«Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого. Бо як за днів перед потопом, їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав нічого, аж поки не ПРИЙШОВ ПОТОП І ЗАБРАВ УСІХ, – так буде й прихід Сина Чоловічого. Тоді з двох, що будуть у полі, одного ВІЗЬМУТЬ, другий залишиться. Дві молотимуть на жорнах: одну ВІЗЬМУТЬ, друга залишиться. Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде» (Мт. 24:37-42).

Картина більш ніж очевидна: із землі забирають злих! Перше, що діється − це вилучення злих. Ісус прийде вдруге і здійснить це!

«А як щодо Ів. 14:2,3», − спитаєте ви? Все дуже просто. Ісус говорить тут не про Своє вознесіння і другий славний прихід, а про Свій відхід на хрест і повернення до учнів у воскресінні. А житло, про яке Він говорить − це те, про що йдеться далі: «Ісус же озвався, кажучи: “Коли хтось Мене любить, то й слово Моє берегтиме і злюбить його Мій Отець, і прийдемо Ми до нього, і в ньому закладемо житло” (Ів. 14:23). Та й весь наступний розділ про це − про перебування, а точніше наше мешкання в Христі. Про це говорять численні біблеїсти, зокрема Дональд Карсон. В Івановій традиції ця тема має чудове завершення в Книзі Об’явлення: Царство Боже сходить на землю і вона стає оселею Бога з людьми. (Див. Об. 21:1-5). І це є те, про що вчив нас молитися Ісус: Отче наш, нехай прийде Царство Твоє і нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

Ну і коротенько треба згадати 1 Сол. 4:17. Не буду повторюватись, бо вже писав про це, але скажу головну думку: Ісус приходить на хмарах, як Цар неба і землі; віруючі будуть підхоплені Йому НАЗУСТРІЧ, а не на небо. Ніхто нікого нікуди не забирає, навпаки, Ісус приходить, щоб установити нарешті Боже Царство на землі, як воно є на небі. Цю надію висловлює апостол Петро, кажучи: «Нового ж неба й землі нової, згідно з Його обіцянкою, очікуємо ми, в яких справедливість перебуває» (2 Пт. 3:13).

Читайте також:

Саме це і є біблійне вчення. Ось чому віруючі не повинні так легко віддавати землю нечестивим і бути байдужими щодо суспільних справ. Ні, обіцянка спасіння і вічного життя спонукає нас до справжньої відповідальності за землю. Тож, час спускатися на землю, панове, і братись до роботи)

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Одне повідомлення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button