СвітХристиянські новини

Соціальна напруга пов’язана з релігією знижується, урядові обмеження збільшуються − дослідження

П’ятий рік поспіль скорочується кількість країн у яких релігійна ворожнеча є причиною напруги і переслідувань. Згідно з 12-м щорічним дослідженням Pew Research Center, у 2019 році на території 198 країн зменшилися насильство та утиски проти релігійних груп, проте урядові обмеження збільшуються.

Джерело: pewforum.org

Серед досліджених 43-х країн (22 % від усіх, які були включені в дослідження) зафіксовано «високий» або «дуже високий» рівень соціальної ворожнечі. Це в порівнянні з 53-ма країнами (27 %) у 2018 році, та 65-ма країнами (33 %) у 2012 році. Ці цифри коливалися з початку дослідження у 2007 році, але кількість країн з високим рівнем соціальної ворожості пов’язаної з релігією зараз є найнижчою з 2009 року.

За 10 бальною шкалою Індексу соціальних воєнних дій (SHI), середній глобальний показник, складений на основі 13 категорій, знизився з 2,0 у 2018 році до 1,7 у 2019 році, досягнувши найнижчого рівня з 2014 року.

Зменшення релігійного тероризму, що включає смерть, фізичне насильство, переміщення, затримання, знищення майна, а також збір коштів та вербування терористичними групами означає зменшення соціальних ворожнечі. У 2019 році дослідження зафіксувало рекордно низький показник серед 49 країн. Він є набагато менший в порівнянні з дослідженими 64-ма країнами у 2018 році та 82-ма країнами у 2014 році.

Зниження цього показника у 2018 році відбулося у чотирьох із п’яти проаналізованих регіонів: Америці, Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Європі, Близькому Сході та регіону Північної Африки. Лише в країнах Африки, на південь від Сахари, кількість країн із високим рівнем релігійного тероризму залишалася стабільною у 2019 році. Серед досліджених країн зменшився релігійний тероризм з наслідками смертей чи травм.

У 2019 році 47 країн мали щонайменше одну жертву через релігійний тероризм, порівняно з 57 країнами у 2018 році. Наприклад, у Марокко у 2018 році двоє скандинавських туристів були вбиті злочинцями, які присягнули на вірність угрупованню «Ісламська держава» (також відоме як ІДІЛ), войовничій ісламістській організації; у 2019 році у Марокко не повідомляли про жертв релігійного тероризму.

За даними Глобальної бази даних тероризму, яка відстежує широкий спектр терористичних інцидентів, незалежно від того, чи мають вони відношення до релігії, 2019 рік був «п’ятим роком поспіль скорочення глобального тероризму» в порівнянні з піком у 2014 році.

Того ж року було багато випадків терористичної діяльності з боку збройної групи ІДІЛ та войовничої ісламістської групи Боко Харам. ІДІЛ офіційно зарекомендувала себе в Сирії та Іраку в 2014 році та вчинила низку ворожих дій, включаючи масові страти, примусове переміщення людей, викрадення та сексуальне насильство над тисячами жінок та дітей, а також щодо релігійних меншин та тих, хто вважається їх противником. ІДІЛ також успішно завербувала іноземців для участі у бойових діях в Іраку та Сирії та надихала афілійовані групи та напади «поодиноких злочинців» у всьому світі. Боко Харам викрав більше 250-ти школярок, переважно християнок, зі школи в Чибоку, Нігерія, що привернуло міжнародну увагу того року.

Крім тероризму, інші заходи, пов’язані з релігійною соціальною ворожнечею у всьому світі, також знизилися у 2019 році. Наприклад, було менше країн із повідомленнями про релігійне насильство у натовпі (з 41 країни у 2018 році до 34 у 2019 році), бойові дії через прозелітизм (з 35 у 2018 році до 28 у 2019-му), організовані групи, що застосовують силу чи примус, намагаючись домінувати у суспільному житті з їхніми поглядами на релігію (від 104 до 94 країн), та окремі особи, які використовують насильство чи загрозу насильства для застосування релігійних норм (від 85 до 74 країн).

Наприклад, у Болівії протестантські місіонери та пастори були вигнані у 2018 році із сільських районів, де практикуються духовні вірування корінних народів, але у 2019 році таких вигнань не було. За даними Комісії США з питань міжнародної свободи віросповідання (USCIRF), у Єгипті у 2019 році соціальна ворожнеча підвищилась. Це виразилось у антихристиянських нападах, але насильство з боку ісламістських груп зменшилось. Незважаючи на насильство проти християн, у 2019 році було зареєстровано менше викрадень та переміщень.

Урядові обмеження, що стосуються релігії, залишаються на найвищому рівні з початку дослідження

Окрім аналізу соціальних ворожих дій через релігію, дане дослідження також вивчає державну релігійну політику, включаючи офіційні закони та дії, що впливають на переконання та духовну практику у 198 країнах.

Аналіз показує, що державні релігійні обмеження, які у 2018 році досягли найвищої позначки, залишаються на аналогічному рівні у 2019 році. Середній глобальний показник за 10-бальним Індексом державних обмежень (GRI), на основі 20 показників, утримувався на рівні 2,9. Цей показник помітно зріс з 2007 року, коли становив 1,8.

Загальна кількість країн з «високим» або «дуже високим» рівнем державних обмежень зросла у 2019 році до 57 країн (29 % усіх країн, які брали участь у дослідженні). Це на одну країну більше ніж в 2018 році і відповідає найвищій оцінці дослідження з 2012 року.

У всі попередні роки більшість країн з цими рівнями були або в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (25 із 50 країн у цьому регіоні), або в Середньому Регіоні Східно-Північної Африки (19 із 20 країн).

Розглянувши урядові обмеження та соціальну ворожнечу разом, 75 країн (38 % з тих, які були включені до дослідження) мали «високий» або «дуже високий» загальний рівень релігійного обмеження у 2019 році, порівняно з 80 країнами (40 %) у 2018 році.

Збільшення утисків релігійних груп з боку уряду 

У 2019 році у всьому світі зросли два державних обмеження щодо релігії: утиски уряду проти релігійних груп та втручання уряду у богослужіння. Більше країн, ніж у будь-якому іншому році з початку дослідження, повідомили про принаймні один випадок урядового втручання у богослужіння.

Як саме відбуваються релігійні утиски

Урядові утиски релігійних груп мають місце, коли чиновники будь-якого рівня управління (наприклад, національні, провінційні чи муніципальні) націлені на групу чи особу через її релігійну ідентичність, переконання чи звичаї. Це може бути фізичний примус чи словесні висловлювання, у яких виділяється релігійна група чи окрема особа з наміром ускладнити їх релігійну практику (або інший аспект їхнього життя). Наприклад, негативні публічні коментарі державних службовців щодо релігій становлять утиски, як і політика уряду, спрямована на конкретні релігійні групи.

Загалом у 180-ти країнах − це 91 % усіх країн, що брали участь у дослідженні − був хоча б один випадок утисків з боку уряду проти релігійних груп порівняно з 175 країнами у 2018 році.

Уряди більш ніж 80 % країн у кожному з п’яти досліджених регіонів певним чином переслідували релігійні групи, включаючи всі 20 країн Близького Сходу та Північної Африки − це 44 із 45 країн у Європі (98 % країн регіону). У Африці на південь від Сахари такі випадки мали місце у 90 % серед 48 країн регіону, потім у 89 % з 35 країн Америки та 84 % серед країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Наприклад, у Таджикистані у 2019 році влада затримала групу із 17 Свідків Єгови, діяльність якої заборонена в країні, за «володіння релігійними матеріалами та участь у релігійній діяльності».

Як саме уряд втручається в богослужіння

Під втручанням уряду в богослужіння розуміють утримання дозволу на здійснення релігійної діяльності або заборону певних релігійних звичаїв. Релігійна діяльність варіююється від богослужінь (таких як молитва, проповідування або виконання ритуалів) до носіння релігійного вбрання, дотримання звичаїв догляду, таких як збереження бороди, порушення свободи совісті щодо військової служби, використання певних речовин (наприклад, пейот) у богослужінні та ритуальні поховання.

У 163 країнах (82 %) державні органи втручалися у богослужіння через заборону певних релігійних обрядів, доступу до культових місць або відмову у дозволах на релігійну діяльність чи будівлю. У 2018 році 156 країн втручалися у поклоніння будь-яким із цих способів.

Усі 20 країн регіону Близького Сходу та Північної Африки також мали випадки втручання уряду у богослужіння у 2019 році. Європа займає друге місце за кількістю країн, де уряди втручаються у богослужіння (91 %), в Африці на південь від Сахари цей показник складає 81 % країн, в Америці 80 % та 70 % у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. У Європі, наприклад, є численні обмеження щодо релігійних символів та одягу. В Австрії закони забороняють закривати обличчя у громадських місцях та хустки для дітей віком до 10 років у початковій школі. А в Словенії заборонено забій тварин без попереднього оглушення, мусульмани та євреї не можуть забивати тварин відповідно до халальних та кошерних правил відповідно.

Дослідження також вперше включає в себе оцінку онлайн-обмежень уряду релігійної діяльності, а також використання нових або прогресивних технологій, включно з камерами спостереження, технології розпізнавання облич або біометричними даними для обмеження або здійснення опитування.

Загалом 28 країн (14 % з усіх 198) мали певне обмеження онлайн-діяльності у 2019 році. Більшість з них були або в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (15 країн), або в регіоні Близького Сходу та Північної Африки (10 країн). Наприклад, у Пакистані, де іслам є офіційною державною релігією, суд з кіберзлочинності засудив чоловіка-мусульманина до п’яти років ув’язнення за розміщення в мережі «священнослужбового, блюзнірського та принизливого» вмісту про ранніх ісламських лідерів, пов’язаних із пророком Мухаммедом. А в Об’єднаних Арабських Еміратах два основні постачальники послуг Інтернету в країні, які контролюються урядом, заблокували веб-сайти з інформацією про іудаїзм, християнство та атеїзм, а також сайти, де відображаються свідчення навернених мусульман до християнства.

Читайте також:

Тим часом Міністерство ісламських справ Саудівської Аравії моніторило деякий вміст проповідей у ​​мечетях, використовуючи дані програми для мобільних телефонів, запущеної у 2018 році. В Ірані правозахисна група повідомила, що влада розпочала цільові кібератаки проти таких релігійних меншин як мусульмани-суфії, з метою викрадення їх особистої інформації. А в Китаї держава встановила обладнання для спостереження в церквах, мечетях, синагозі та інших молитовних будинках; уряд також використав технологію розпізнавання осіб для моніторингу та збору біометричних даних про мусульман-уйгурів та інших груп, які вважаються потенційною загрозою. Влада Синьцзяну також вимагала від уйгурів встановлювати на свої телефони програмне забезпечення для моніторингу їхніх дзвінків та повідомлень.

 

Підтримайте наше виданняПідтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Оксана Коваленко

Висококваліфікований, креативний викладач, перекладач англійської мови та журналіст. Має вищу відповідну освіту (викладач англійської та німецької мов), ряд сертифікатів (українського та міжнародного зразків) і дипломів з підвищення кваліфікації викладача іноземних мов та копірайтера.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button