Що робить людей чоловіками та жінками? Десятиліття тому відповідь на це запитання була досить очевидною, але в нашій сучасній культурі це вже не так. Те, що колись було очевидною біологічною реальністю, тепер захоплено та спотворено моральним релятивізмом та сексуальною революцією.
Трансгендерні активісти спричинили масове збентеження щодо питань статі та гендеру, і це спричинило розгортання нового фронту в культурних війнах, якого небагато людей з-поміж євангельських християнських мислителів очікували. Щоб розібратися в цьому, нам потрібно зрозуміти трансгендерну ідеологію та те, що Біблія говорить про гендер.
Що таке трансгендерність?
Трансгендерність стверджує, що гендер відрізняється від біологічної статі та іноді перебуває в конфлікті з нею. Згідно з трансгендерними активістами, гендер є соціальною конструкцією, а гендерна ідентичність є суб’єктивним станом самоусвідомлення. «Справжнє “я”» базується не на біології, а на психології.
Згідно з цією думкою, «справжнє “я”» визначається гендерною ідентичністю: людина є того гендеру, яким відчуває себе. На відміну від традиційної точки зору, яка пов’язує гендер з біологічною статтю, трансгендерність відриває гендер від статі та робить це кількома способами.
Трансгендерність стверджує, що біологічна стать людини не визначає їхньої ідентичності. Натомість людина може ідентифікувати себе як одну зі сторін гендерної бінарності (чоловік або жінка), вони можуть ідентифікувати себе як «гендерфлюїдні», тобто знаходитись десь між двома полюсами гендерної бінарності, або навіть відкидати гендерну бінарність повністю та ідентифікувати себе як щось поза нею (тобто, небінарні).
Отже, основна мета трансгендерних активістів полягає у деконструкції гендеру. Оскільки вони вважають, що традиційні розуміння гендеру − коли гендер базується на біології − є культурною конструкцією, його можна замінити новою гендерною парадигмою.
Трансгендерна ідеологія страждає від багатьох філософських проблем (занадто багатьох, щоб розглянути докладно в цій статті). Наприклад, трансгендерність стверджує, що гендер є культурною конструкцією, але вважає, що гендерна ідентичність є вродженою; тобто, природною або природно належною людині. Це явно недосліджено.
Як зазначає Раян Т. Андерсон у своїй книзі «Коли Гаррі став Саллі», якщо гендер є соціальною конструкцією, то гендерна ідентичність також такою є. Крім того, дуалізм розуму і тіла в трансгендерності − коли «справжнє “я”» базується на психічному, а не на біологічному − може застосовуватися до інших понять, окрім гендерної ідентичності. Для логічної послідовності трансгендерні активісти повинні прийняти та підтримувати трансвидові, трансрасові, трансможливості та трансвікові спільноти.
