Новини суспільстваХристиянські новини

Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день усунення насильства проти жінок

Міжнародний день усунення насильства проти жінок встановила резолюція Генасамблеї ООН в 2000 році. Щорічно його відзначають 25 листопада.
Він встановлений в пам’ять про сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті у Домініканській Республіці 25 листопада 1960 року.
Також Міжнародний день усунення насильства проти жінок покликаний звернути увагу на проблему насильства над жінками, яка широко розповсюджена у світі.
Щороку у світі відбувається безліч випадків жорстокості стосовно жінок. Цей жахливий досвід стає причиною підняття питання захисту й безпеки, потреба в яких залишається сьогодні гострою та актуальною.
Тема насильства над жінками досить розповсюджена в медіа. Однак тут нерідко доводиться зустрічатися з маніпуляціями та зміщенням акцентів. За останні роки багатьом доводилося чути про «гендерно обумовлене насилля». Така кваліфікація жорстоким діям до жінок не є випадковою, адже ця тема вже досить давно закріпилася за феміністками. Однак побудована ними система причинно-наслідкових зв’язкім між причинами та власне насильством є дуже заполітизовано, необ’єктивною та відверто шкідливою.
Попри розповсюджені міфи, в західній традиції завжди цінувалося шляхетне ставлення до жінки, а під поняттям “слабка стать” розумілася потреба захисту жінок і аж ніяк не приниження їх. Ба більше, цінуватися жінка як особистість стала саме в християнській традиції.
Проте феміністки в ХХ столітті підірвали основи суспільного розподілу статевих ролей. Вони, вимагаючи рівності, нівелювали потребу жінки в захисті, який може надати їй батько, брат чи чоловік. Проголосивши “незалежність та самодостатність жінок” вони не врахували безліч небезпек, які трапляються навіть у відносно досконалих суспільствах.
Звичайно, критика маніпуляцій довкола цієї теми ні в якому разі не покликана заперечити чи применшити проблему насилля. Побиття зґвалтування та вбивства жінок залишаються розповсюдженими злочинами, однак найбільша небезпека закріпилася за державами з авторитарними й тоталітарними режимами, а також в регіонах поширення радикального ісламу. Хоча жінки на різних континентах стикаються з жорстокими практиками, однак в регіонах з найбільшою загрозою, чоловіки теж не почувають себе в безпеці. Наприклад, нестабільна ситуація в Африці та Азії є причиною насилля проти обох статей.
Що стосується України, то в нас останнім часом досить гучно піднімається тема домашнього насилля, в якому найчастіше жертвою виступає саме “слабка стать”. Ця проблема дійсно є, однак коріння її криється у відсутності шанобливого і певною мірою “лицарського” ставлення до жінки. Не можна оминути й проблему алкоголізму, який приносить чимало горя сім’ям і дуже часто стає причиною насилля.
Протидіяти цьому намагаються чимало феміністичних і просто лівих організацій, однак їх дії є досить сумнівними. Якщо проаналізувати їх напрямки діяльності в даній сфері, то можна виділити два ключові рішення, які феміністки пропонують суспільству:
Найперше, вони націлені на законодавство, віддаючи саме державі функцію захисту жінок. Мова йде, про ухвалення відповідних юридичних актів про протидію насильству. Проте майже завжди в текстах таких законопроектів фігурують поняття “гендер”, “сексуальна орієнтація” та “гендерна ідентичність”, що вчергове доводить спорідненість феміністичного та ЛГБТ-рухів, які все частіше виступають єдиним фронтом.
Другий шлях є більш радикальним — систематичне пригнічення маскулінності та розповсюдження міфу про мужність як основну причину насильства проти жінок. Це твердження є абсурдним, бо розправа чи приниження слабкої статі здавна вважалася ганебним вчинком для будь-якого чоловіка.
Замість концентрації уваги на корінні проблеми (асоціальна поведінка, зловживання алкоголем, дикі традиції деяких народів), феміністки звинувачують саме західну, зокрема пуританську, традицію відносин між чоловіками і жінками. Це типово для неомарксистів покладати вину за деструктивні явища в суспільстві на певну категорію людей, яка, на їх думку, володіє історичними “привілеями”.
Такий підхід можна яскраво прослідкувати в подвійних стандартах шведського суспільства. Попри багаторічну “боротьбу з патріархатом” і домінування фемінізму в політиці й культурі, з 2014 року кількість сексуальних злочинів почала стрімко рости (за даними шведської моніторингової організації “Brå”), що збіглося із кризою міграції. Однак феміністки найчастіше замовчують реальні причини насильства на вулицях Стокгольму та продовжують звинувачувати західний “патріархат”.

То що ж робити християнам в таких умовах? Найперше, ми маємо однозначно засуджувати прояви насильства стосовно жінок та не використовувати заперечення проблеми як аргумент проти феміністичних закидів. Також слід дивитися на коріння зла, бо насильства в родині немає там, де сім’ї побудовані на християнських цінностях, де є любов, повага і турбота. Саме тому завданням християн є поширення цих цінностей, які здатні докорінно трансформувати родини, а від так і суспільство.

Джерело: Християни для України

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button