Блог Сергія Головіна

Євангеліє від нечистого

Для багатьох, кому довелося жити в останні десятиліття СРСР, першим приводом замислитися про зв’язок матеріального і духовного стало читання напівзабороненого роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Саме там я, вихований на канонах атеїзму, вперше зустрів дивне словосполучення «докази буття Божого», вибите друкарською машинкою на цигарковому папері самвидавних сторінок. Воно відразу вразило мене: ну, які можуть бути докази того, чого немає?

Булгаков працював над своїм найбільшим шедевром близько дванадцяти років. У ранніх версіях серед його персонажів не фігурувало ні Майстра, ні Маргарити. «Роман про диявола» – так охарактеризував автор свій твір, коли за десять років до закінчення роботи, спалив його перший рукопис.

Судячи з усього, дія роману відбувається в Москві середини 1930-х років. Храм Христа Спасителя вже зруйнований, а безславне будівництво Палацу Рад ще не почалося. Булгаковський Воланд відвідує місто посеред так званої «безбожної п’ятирічки», метою якої проголошувалося забути ім’я Бога в СРСР станом на 1 травня 1937 року.

Автор роману був добре обізнаний про прототип свого персонажа і, зокрема, про його методи. Син професора Київської духовної академії Афанасія Івановича Булгакова, Михайло Опанасович прекрасно розбирався в Писанні й в основах християнського богослов’я, в тому числі – в демонології. Більш того, Микола Іванович Петров, колега Афанасія Івановича по Академії, а також хресний батько і старший друг Михайла, був відомим дослідником життя і творчості релігійного філософа Григорія Сковороди, погляди якого зробили помітний вплив на задум роману.

Булгакову були відомі як монографія В. Ф. Ерна «Григорій Савич Сковорода», так і твори самого бродячого філософа, зокрема – «Пря бісу зі Варсавою» і «Брань архістратига Михаїла з сатаною», де під ім’ям Варсава (по-єврейськи – «син Сави») фігурує як персонаж сам Григорій Савич.

Згідно з космологією Григорія Сковороди, в романі Булгакова переплітаються три складові буття – земна, небесна і біблійна, яка поєднує їх. Але в безбожному світі, де переміг більшовизм, де збиралися забути навіть саме ім’я Бога, небесна складова представлена ​​своєю тіньовою стороною – дияволом. Тому і сполучна ланка між ними виявляється підробленим Писанням – Євангелієм від сатани, в якому біблійний Христос, Син Божий, підмінений толстовським бродячим філософом-непротивленцем Ієшуа Га-Ноцрі.

Читайте також:

Там, де інші аргументи про Бога безсилі, письменник наводить «Сьомий доказ» (так навіть називається одна з глав роману) – аргумент «від зворотного»: якщо існує тьма, повинне бути й світло; якщо існує зло, має бути і добро; якщо є диявол – значить, повинен бути Бог.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button