Про жарти
До Ефесян 5:4: «…І гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування».
Читаючи повчання Апостола Павла, може скластися враження, що сміх протипоказаний віруючій людині. Але, якщо згадати деякі тексти Старого Завіту (Йова 8:21, Псалом 126:2., Екклезіяст 3:4, 1 Царів 18:27), і в тому числі місце Писання, де Бог посміється над невіглаством дурнів, які протистоять Йому: «Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!» (Псалом 2:4), то краще не поспішати з однозначним висновком щодо сміху.
Сміх може бути просто жартом, а може бути іронією або сарказмом. Апостол Павло пише про вчителів-юдеїв, які ввели галатів в оману законництва і примушували їх обрізатися: «О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!» (До Галатів 5:12). Слово «відсічені» − це грецьке αποκοπτω, яке означає відсікати, оскопляти. Ось як це місце Писання переводить Касіян: «О, якби піддали себе відсікання ті, хто підбурює вас». Павло саркастично пише про ці законників: «Нехай самі собі все відріжуть».
Отже, що ж таке жарти, які непристойні для нас?
По-перше, слово «гидота» з розглянутого нами тексту – це грецьке αἰσχρότης, що означає неподобство або потворність. Мова йде не про матірні лайки, а про потворну поведінку. Слово «марнословство» буквально перекладається, як дурні слова, дурні висловлювання. Тому жарти не можна розглядати у відриві від потворної поведінки й недоречних і дурних висловів.
І ще потрібно звернути увагу, що вся ця поведінка протиставляється подяці: «і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування». Тобто мова йде про низькопробний гумор, про висміювання людини, що супроводжується потворною поведінкою і непристойними висловлюваннями.
Ось такого роду гумор непристойний християнам.
Читайте також:
Автор: Екзистенція
Джерело: https://t.me/existenceforlife