Я люблю спостерігати. І от в селі бачив, як господиня вирощувала зелену цибулю. Одну частину вона посадила в парнику, в ідеальних умовах, під плівкою, а іншу – просто неба на підготовленій грядці. Коли зелень підтягнулася, господиня почала її зрізати і возити на ринок. Цибуля з парника підросла раніше і виглядала дуже гарно. Але коли її виносили звідти, дуже швидко починала в’янути. Практично, її потрібно продати за кілька годин, бо вже до вечора вона втрачає будь-який товарний вигляд. Натомість, вирощена просто неба цибуля залишалася такою ж навіть на наступний день після зрізування. Рослина з парника виглядає гарно, але є дуже слабкою. Вона не навчилася боротися з умовами довкілля.
Тепер до медицини. Є 2 підходи до профілактики та лікування:
- – створити людині парникові умови і у разі хвороби замінити ліками всі його захисні механізми. Але для цього потрібно уже знайомий багатьом список ліків на 2-3 сторінки;
- – забезпечити людині (дитині) нормальні умови життя без якихось особливих прибамбасів і у разі хвороби допомогти організму побороти недугу. Саме допомогти, а не взяти на себе його роботу. Для цього потрібно 2-3 дуже рідко 4-5 препаратів, менше коштів, проте більше дисципліни.
Що цікаво (я говорю про типові випадки), що за обох підходів пацієнт одужує і обидва вони спрацюють. Різниця лише в тому, що різні підходи тягнуть за собою різні віддалені наслідки. В 1-му випадку дитина (дорослий теж) стає постійним клієнтом лікарів і благополучно відправляється до групи частохворіючих, в 2-му – з часом трошки забуває дорогу до поліклініки.
Кому не знайомі такі історії? Захворіла дитина: піднялася температура, з’явилося покашлювання, головний біль, почервоніло горло. І починається лікування:
- 1) 2-3 жарознижувальних для чергування;
- 2) процес найвірогідніше вірусний – значить противірусні (теж кілька, жарт, не завжди);
- 3) на всяк випадок – антибіотик;
- 4) якщо антибіотик, значить, ще пробіотик (не завжди один);
- 5) є кашель, отже протикашлеві;
- 6) червоне горло – теж кілька препаратів (таблетки смоктати, розчини зрошувати і полоскати);
- 7) може на все це обсипати – додамо протиалергічні;
- 8) як тут ще обійтися без стимуляторів імунітету, додаємо теж. Ну і так далі, список ще не закінчено. Готуй мама, купу грошей і уже збирай на наступний раз. Бо наступний раз прийде дуже швидко.
Якщо ви справді любите свою дитину і вона навчається в школі, то часто робите уроки разом з нею. Але ви не робите уроки за неї! А чому? Домашня робота була б зроблена швидше, оформлена гарніше, результати і оцінки стали б кращими. Але ми розуміємо наслідки – дитина тоді не розвивається, не стає розумнішою.
У той самий час ви готові зробити все, щоб отримати швидкий і гарний результат лікування. Ви не працюєте з організмом, ви заміняєте його роботу, його захисні властивості і так, отримуєте результат. Але на короткий час. Таким чином ви створили дитині парникові умови, але вона не буде в парнику все життя. І уже незабаром ви будете битися головою об стінку від того, що переходите від хвороби до хвороби, немов від калюжі до калюжі після сильної зливи.
Ми створені надзвичайно мудро і Творець передбачив, що час від часу будемо хворіти. І організм чудово знає, що йому робити в такому випадку. Так, йому важко і потрібно допомогти (як дитині з уроками), але не робити все за нього. Організм вміє відновлювати шкіру після опіків, зупиняти самостійно кровотечі, утворювати кров після крововтрати, відновлює волосся після хіміотерапії, зрощує зламані кістки і т.д. Наївно думати, що зустріч з вірусами чи бактеріями для нього – катастрофа. Ще раз повторюся, я говорю про типові випадки.
Отже, що потрібно, якщо ви хочете реально допомогти дитині і не перейти до групи частохворіючих дітей:
1. Знайти свого лікаря, який знатиме історію дитини, всі її особливості, сильні і слабкі місця;
2. Перестати надіятися на сучасну поліклінічну систему і на те, що за 10-12 хв лікар все взнає, все розкаже і призначить найкраще лікування. Лікар думає раціонально і одразу працює за підходом 1, щоб отримати швидкий результат і щоб ви від нього відчепилися;
3. Протягом хвороби бути під наглядом лікаря, який працює за другим підходом, коли призначається менше ліків, але більше контролю. Імунітет дитини тоді не ослабне, а стане сильнішим. І ніякими препаратами не потрібно буде його стимулювати.
4. Спілкуватися з лікарем не лише під час хвороби, але займатися просвітництвом і профілактикою. Ходити до свого лікаря на профілактичні огляди і завалювати його питаннями. Створювати умови, щоб хвороба не приходила.
Більше про лікування:
А на закінчення висновок, який може не сподобатися. Але насправді це секрет, про який вам не всі розкажуть. Будь-яка річ має свою ціну і якщо хочеш її мати, мусиш заплатити. Це не хтось придумав, це такий закон життя. І це стосується також здоров’я і лікування. Є ціна лікування і пацієнт її все-одно заплатить. Якщо не на хорошого лікаря, то на багато медикаментів. І результат буде спочатку буде той самий. Віддалені наслідки іншими.
Будьте здоровими!
[sc name=”futerblock” ]
