У Бога серце зіткане з любові,
І сутність Божа – то сама любов.
Вона служити кожну мить готова,
І доказ – жертва, хрест й пролита кров.
Любов– це милість замість покарання,
Це прощення на місці прокляття́.
Любов –це терпеливість і чекання,
Буває довжиною у життя.
Любов – вона з брудного робить чисте,
Лахміття заміняє на вісон,
Дарує замість сірого барвисте,
Приходить в ясла, залишивши трон.
Любов прості слова кладе на ноти,
Вливає радість в гіркоту сльози,
Утіхи золоті меди солодкі
Дарує в час тривоги і біди.
Любов людину бачить зсереди́ни.
Їй не потрібна зовнішня краса,
Для Неї чисте серце – це перлина,
Його молитва – вранішня роса.
Любов’ю Неба дихаю щоденно,
Якби її не стало – задихнусь.
Любов Христа – моє благословення,
Ім’я величне в Неї – це Ісус.
Схиляюсь перед Отчою любов’ю,
І вдячністю наповнена душа,
Відкуплена великою ціною,
Ціною крові Господа Христа.
Більше поезії Марії Звірід
Марія Звірид
