Блог Себастьяна Тегзи

Про надію воскресіння

Я не вірю в евакуацію на небо. Тому, що така ідеалістична віра й справді є «опіумом для народу» − анестетиком, знеболювальним, втечею від реальності. Моя надія в іншому − це воскресіння тіла й відновлення всього творіння. І саме такої надії навчає нас Писання! Творіння очікує не знищення, а викуплення:

«Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих. Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих» (Рим. 8:19-21).

І знищене буде тління, а не творіння! І наш дім не на хмарках, а на землі, адже ми її вінець.

На що надіявся апостол Павло? Пригадаймо, як він вигукнув у синедріоні, частина якого не вірила у воскресіння:

«Мужі брати! Я фарисей, син фарисеїв. За надію у воскресіння мертвих мене судять!» (Дії 23:66).

Чи це часом не є просто хитрість, до якої вдався апостол, щоб посіяти сум’яття серед тих, хто його судили? Аж ніяк! Ось як він знову пише в посланні до Филип’ян про свою надію:

«Я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати і опинитися в Ньому… аби якось осягнути воскресіння з мертвих» (Флп. 3:8,9,11).

Схожі статті

Саме таку надію вселяє нам Ісус:

«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5:4).

І саме в цьому полягає доброзичливий задум Бога Отця, «щоб, коли настане повнота часів, здійснити його − об’єднати все у Христі: небесне й земне» (Еф. 1:10).

Читайте також:

Іншими словами, не в тому, щоб знищити земне, а щоб воля Божа виконувалась на землі, як і на небі. А як же нове творіння? Гаразд, розсудіть самі: «Коли хто у Христі − той нове творіння!», − запевняє нас апостол Павло в Посланні до Коринтян. Але ж так він називає не якесь цілком нове твориво з нічого, а нас, уже створених раніше людей. Очевидно, що «нове» означає тут оновлене. Нове тіло в воскресінні − це не якесь інше тіло, а моє власне, тільки визволене від тління, переображене, прославлене. Як і Христос, який воскрес в новому тілі, але з ранами від цвяхів, себто воскрес в тому самому тілі, яке поклали до гробу, але переображеному, цілковито підкореному життю в Дусі. І саме така переміна очікує й нас і все творіння! Ось моя надія! І саме такої надії навчає нас Писання!

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Себастьян Тегза

Народився 1981-го року на Закарпатті. Одружений. Батько трьох дітей. Бакалавр соціології та богослів'я. В минулому священнослужитель Греко-Католицької Церкви. Сьогодні член Євангельської Церкви Святої Трійці в м. Хуст. Початкуючий письменник.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!