Пам’ятаю якось приїжджав в Україну Нік Вуйчич на всеукраїнське Свято Подяки і виступав з євангелізаційним словом на Хрещатику. Багато людей були тоді втішені й збудовані цим виступом та й усім святом взагалі. Але знайшлися також і незадоволені Баби-яги (як же без них?), які після виступу Вуйчича почали розганяти праведний хейт, мовляв, той проповідував «інше Євангеліє». Бо не достатньо проїдав людям мізки, які вони, мовляв, закінчені грішники.
І це, я вам скажу, доволі стара болячка. Коли в деяких неспокійних християн все їхнє «євангеліє» обертається навколо гріха. І вони, крім того, що й самі спокою не мають, ще й іншим хочуть нав’язати своє викривлене бачення та неврози. І коли хтось не є так само зацикленим на перфекціонізмі та гріху, як вони, християнство такої людини неминуче ставиться під великий сумнів. І тільки тоді, коли ви переживете серйозні душевні муки, добре сфокусуєтесь на гріху і відчуєте себе абсолютним багном, вас приймуть в клуб «чистого Євангелія».
Даллас Віллард дуже влучно назвав це «the gospel of sin management» − «євангеліє управління гріхами». Проте зі справжнього Євангелія тут залишилось не багато. Тут все обертається навколо нереалізованого перфекціонізму, хоч і багато говориться про благодать. Однак, частина правди видана за всю правду є неправдою.
Щоб краще проілюструвати цю проблему, наведу приклад, але не якогось одіозного автора, а одного з кращих євангельських проповідників сучасності, який написав книгу «50 причин смерті Христа». І причина номер один у його списку є така: «щоб умилостивити гнів Божий». Що тут скажеш? Саме це він вважав за необхідне сказати насамперед. Об’явлення ж Божої любові натомість йде в нього навіть не другою, а десь шостою чи сьомою причиною, не пам’ятаю точно. І такі пріоритети зберігаються в багатьох інших авторів. І це свідомий підхід.
Читайте також:
Для мене це якийсь очевидний крен в сторону від Нового Завіту, а не до його логіки та пріоритетів. І це безсумнівно проблема, яку потрібно долати, а не підхід, який треба захищати. Тому що Євангеліє − це насамперед про Божу любов, а відтак і про все решта. І саме у світлі Божої любові ми можемо все це решту правильно зрозуміти.
