Харизматичні церкви України під час війни охопили служінням близько 3 млн людей — єпископ
В Україні діють близько 1300 євангельських харизматичних церков, які об’єднують приблизно 100 тисяч членів. Після початку повномасштабної війни масштаб їхньої гуманітарної та євангелізаційної діяльності значно зріс і, за оцінкою старшого єпископа Харизматичної євангельської церкви України Андрія Тищенка, сьогодні вона охоплює близько 3 млн людей.
Про це Тищенко, який головує в Українській міжцерковній раді (УМР), заявив під час пресконференції «Роль євангельських церков у посиленні української спроможності».
Єпископ пов’язує розширення взаємодії церков із суспільством насамперед із гуманітарною допомогою та активною євангелізаційною діяльністю під час війни.
1300 церков об’єднують близько 100 тисяч членів
За словами Андрія Тищенка, сьогодні харизматичні євангельські церкви в Україні мають близько 100 тисяч членів.
Водночас коло людей, з якими вони взаємодіють, значно ширше за кількість безпосередніх членів громад.
«На зараз у нас 1300 церков, які об’єднують 100 тис. членів, які під час війни впливають зараз вже, мабуть, мільйона на три людей, тому що ми дуже багато роздаємо харчів, проводимо євангелізацію», — розповів Тищенко.
Він також заявив, що лише одна з церков, яку він представляє, за період повномасштабної війни повідомляє про близько 300 тисяч людей, яких вдалося привести до покаяння.
Ці цифри є оцінкою представника харизматичного руху і не подаються як результати незалежного соціологічного дослідження.
Під час війни церкви стали гуманітарними центрами
Активізацію протестантських громад після російського вторгнення відзначають і релігієзнавці.
Президентка Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович нагадала, що на ранньому етапі розвитку харизматичного руху в Україні його представники стикалися з певним несприйняттям з боку традиційних церков. Війна, за її словами, суттєво змінила сприйняття цих громад через їхню практичну діяльність.
Після початку бойових дій церкви перетворювали свої приміщення на центри допомоги, приймали переселенців, забезпечували людей продуктами, одягом, медикаментами та іншими необхідними речами.
Филипович зауважила, що подібне служіння розгорнули протестантські церкви різних напрямів, однак особливістю харизматичних громад назвала здатність швидко реагувати на потреби.
На її думку, цьому сприяє горизонтальна модель взаємодії між громадами: якщо в одному місці виникає дефіцит продуктів, ліків чи одягу, інші церкви можуть оперативно долучитися до вирішення проблеми.
УМР прагне ширшого представництва на міжконфесійному рівні
Українська міжцерковна рада об’єднує переважно євангельські протестантські церкви новітнього характеру.
Заступник головуючого УМР та голова громадянського руху «Всі разом!» Руслан Кухарчук зазначив, що Рада підтримує відносини з іншими християнськими об’єднаннями та розраховує на подальше розширення міжконфесійної співпраці.
Зокрема, представники УМР висловлюють бажання приєднатися до Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
Кухарчук аргументував це, зокрема, масштабом громад, які представляє УМР. За його словами, серед найбільших помісних церков Києва є громади, де на одному недільному богослужінні збираються від 500 до 2 тисяч людей.
Він вважає, що представництво УМР у ВРЦіРО дозволило б повніше відображати сучасну конфесійну структуру українського християнства у взаємодії з державою.
Кухарчук також назвав високий рівень свободи віросповідання одним із важливих надбань України, про яке, на його думку, необхідно більше говорити на міжнародному рівні.
Взаємодія релігійних організацій із державою різко зросла
Зміни, які відбулися після початку великої війни, помітні не лише в гуманітарній роботі церков.
Начальник відділу у справах релігій Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков повідомив про суттєве зростання комунікації між релігійними організаціями та державою.
У 2021 році ДЕСС отримала близько 4 тисяч вхідних документів, приблизно 1,5 тисячі з яких стосувалися релігійної сфери.
У 2025 році загальна кількість вхідних документів збільшилася до 14 239, а кількість документів релігійної тематики — приблизно до 10,5 тисячі.
Отже, загальний документообіг зріс більш ніж у 3,6 раза, а кількість звернень та документів, пов’язаних із релігійною сферою, — приблизно у сім разів.
Капеланство, гуманітарна допомога та міжнародна адвокація
За словами Горшкова, під час війни коло питань, які релігійні організації вирішують спільно з державними органами, стало значно ширшим.
Серед них — організація капеланського служіння, міжнародні поїздки представників церков для адвокації України, допомога біженцям і переселенцям, ввезення гуманітарної допомоги, питання альтернативної служби, а також тарифи на електроенергію та газ для релігійних організацій, які реалізують благодійні проєкти.
У ДЕСС вважають, що створення міжцерковних об’єднань полегшує таку співпрацю, оскільки державні органи отримують можливість вести діалог із структурами, які представляють одразу низку церков і релігійних організацій.
Таким чином, повномасштабна війна не лише розширила гуманітарну роль євангельських громад, а й значно посилила їхню взаємодію із суспільством та державними інституціями.
Читайте також:
