Якщо хочеш спастися, маєш повірити в повну дурню, бо «Богові було вгодно спасти віруючих глупотою проповіді» (1 Кор.1:21). І ця проповідь містить два моменти, від яких наш мозок просто вибухає: перше, Месія, згідно з Писанням, повинен багато страждати і так увійти в Свою славу; друге, цим страждаючим Месією є палестинський єврей Ісус, який був розп’ятий і воскрес із мертвих.
Відповідно, дві ключові істини Євангелія звучать так: 1) Ісус із Назарету є Христос, а отже Цар, Господь і Бог; 2) в Його смерті є наше спасіння і розв’язання головної проблеми людства. І в цьому вся суть християнської віри.
Християнство можна доволі солідно принарядити, щоб воно виглядало як нормальна людська релігія з поважним чиноначалієм, величними храмами, велемудрим філософуванням та яскравим церемоніалом, але вся його суть і сила міститься в цих двох істинах, які для звичайної людини є повною дурістю, що на голову не налазить.
Будьмо чесними, це й справді щось немислиме – вірити, що центральною подією історії є розп’яття якогось єврея в Палестині І-го ст., від якого залежить доля всього світу, і в якому є розв’язання фундаментальних проблем людства. Це є повна нісенітниця. Нонсенс. В це просто неможливо повірити. Хіба що це й справді такий невимовний божественний задум і Його мудрий промисел.
Християни – це справді дурні в очах цього світу, щоправда, сам світ є великим дурнем у Божих очах. «А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові було вгодно спасти віруючих глупотою проповіді» (1 Кор.1:21). Тільки так людина стає християнином. Тільки повіривши у це немислиме. Тільки ризикнувши. Тільки поклавши всю свою надію на це неймовірне і безглузде в очах цього світу.
Читайте також:
«Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим; бо мудрість цього світу – глупота в Бога. Написано бо: “Він ловить мудрих їхніми хитрощами”; і ще: “Господь знає думки мудрих, що вони марні”» (1 Кор.3:18-20).
Тож, як не крути, якщо хочеш спастися, маєш повірити в повну дурню, бо «Богові було вгодно спасти віруючих глупотою проповіді» (1 Кор.1:21).
