РелігіяХристиянські новини

Уроки 2020 року, виклики і завдання для християн на 2021 рік: відбулася онлайн-конференція

«Уроки 2020 року, виклики і завдання для християн на 2021 рік» – саме такою була тема Всеукраїнської наукової аналітико-мотиваційної онлайн-конференції, яка відбулась 9 січня 2021 року на інтернет-майданчику Всеукраїнської духовно-наукової просвітницької платформи «Цінності». Повідомляє IA Світогляд.

У події взяли участь понад 90 представників різних сфер суспільства із 13 областей України. Серед учасників були священнослужителі, науковці, психологи, педагоги та співробітники закладів освіти, соціальні педагоги, правники, журналісти, депутати різних рівнів, представники органів місцевого самоврядування, керівники та члени громадських організацій і ініціатив.

На конференції Василь Жуковський, доктор педагогічних наук, професор, координатор Всеукраїнської духовно-наукової та просвітницької платформи «Цінності», голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів із духовно-морального виховання» зазначив, що конференція організована для того, щоб проаналізувати ситуацію, що склалася та накреслити завдання для діяльності християн у різних сферах духовного і суспільного життя у 2021 році.

Жуковський зауважив, що християнська більшість українців дедалі частіше потрапляє в полон меншості, яка має в усьому протилежні християнству атеїстичні погляди. Він підкреслив, що українцям нав’язується гендерна ідеологія, рівень освіти падає, медицина руйнується, українці перетворюються на націю, що вимирає та витісняється за межі своєї країни в пошуках заробітків і кращого життя.

На його думку, відповідальними за таку ситуацію є насамперед християни як найбільш свідома та численна частина української громади. Проте, за його словами, не зумівши перебудуватися до нових суспільних викликів і змін, нині християни є здебільшого пасивними.

Доктор соціальної економіки Зіновій Свереда підкреслив, що люди часто шукають «чуда» та «чудотворців» у релігії та політиці, відкидаючи здорові принципи праці та науки. Через брак об’єктивного знання принципів християнської науки вони не усвідомлюють, що найбільше чудо – дар життя – вже сталося.

Він впевнений, що варто насамперед позбутися «релігійного популізму» та важливо захистити правду й істину через солідарність християн і їхню співпрацю. Як результат, це породжує культуру утворення громади, яка разом молиться та визнає спільні етичні цінності, формує різні практичні організації: політичні, культурні, економічні. Вони гарантують особисті права та свободи, соціальну та політичну безпеку; спрямовують місію влади на служіння; допомагають набути та захистити право приватної власності.

Він запропонував активно займатися євангелізацією, промоцією фінансової грамотності громадян і культури ощадності, а також переглянути вітчизняну систему оподаткування. За словами Зіновія, люди мають знати, на що використовуються їхні кошти, та впливати на те, щоб їхні капітали та податки слугували реальному добробуту.

Народний депутат України Святослав Юраш зауважив, що в поточному році очікуються аналогічні спроби нав’язати суспільству реформи постмодерного штибу. Йдеться, зокрема, про сумнозвісний проєкт Закону №0931, ухвалення якого торік не відбулося завдяки протестам з боку громадськості. Після місцевих виборів слід спонукати новообраних депутатів об’єднати зусилля на захист цінностей, щоб і на центральному, і на регіональному рівні вони були ефективні.

За словами парламентаря, у 2021 році планується запровадити інструменти народовладдя, що розширить коло суб’єктів законодавчої ініціативи. Це дозволить не пов’язувати той чи інший проєкт з конкретною політичною силою та слугуватиме об’єктивному розв’язанню нагальних проблем, зокрема, щодо сурогатного материнства та права на життя зачатих, але ще ненароджених дітей.

Святослав Юраш підтвердив також, що засноване ним міжфракційне об’єднання «Цінності. Гідність. Родина» критично ставиться до певних норм чинного законодавства, якими впродовж майже п’ятнадцяти років поспіль живляться апологети так званої гендерної ідеології.

Очільник громадської організації «Громадянський рух «Всі разом!» Руслан Кухарчук розповів про небезпеку та сумнівні підстави приєднання України до «Партнерства Біарріц за гендерну рівність». Він нагадав всім присутнім, що кожен учасник цього «партнерства» зобов’язаний ратифікувати Стамбульську конвенцію – документ, проти якого категорично виступила Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, низка патріотичних сил.

Він підкреслив, що не можна вважати прийнятною підміну поняття «стать» неологізмами «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність», які містяться в згаданій конвенції та покликані зруйнувати конституційні, релігійні та наукові погляди на природу людини та сім’ї.

Інна Гудима, голова департаменту зовнішніх зв’язків Міжнародного відкритого університету імені Володимира Марцинковського, член Всеукраїнської асоціації педагогів і психологів із духовно-морального виховання, магістр богослов’я, розповіла про негативний вплив феміністичної політики на духовно-моральні цінності сучасної України.

Вона зауважила, що рух за права жінок на освіту, зарплатню та свободу пересування, який виник майже 200 років тому, не має нічого спільного із сучасним фемінізмом так званої «третьої» і «четвертої» хвилі.

Інна зазначила, що в Україні права на життя, безпеку, освіту, працю та реалізацію однаково захищені Конституцією для жінки та чоловіка. За її словами, основна аудиторія, на яку націлені феміністичні організації – молодь, інтелігенція та жінки, які опинилися в скрутних життєвих обставинах і потребують психологічної та юридичної допомоги. Під «маскою» допомоги жінкам активно впроваджується неприйнятна для християнської України ЛГБТ-ідеологія, яка руйнує духовно-моральні цінності українців і спричиняє деградацію різних сфер соціального життя. Протистояти цій навалі дуже важливо та можливо, якщо консолідувати зусилля освітян, юристів, священників і журналістів.

Голова ГО «Рух за життя та гідність людини» Артур Погоріленко розповів про наслідки впровадження «культури смерті» в Європі.

Він, пославшись на результати наукових досліджень, констатував, що через активну пропаганду абортів як позитивного явища нині Європа вже неспроможна самостійно відтворювати себе. На думку промовця, для запобігання розвитку вказаних негативних тенденцій, потрібно заборонити вчинення абортів без медичних показників. При цьому варто керуватися принципом поваги до людського життя відповідно до біологічних фактів про його початок, які слід активно популяризувати.

Він зазначив, що минулого року, пропаганда гендеризму в Україні посилилась. Аби протистояти їй, у низці обласних центрів представники органів місцевого самоврядування й активісти провели низку заходів, ініційованих християнами. Зокрема: депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї та проти впровадження ідеології так званого гендеру у вітчизняне законодавство; у Запоріжжі відбулася Молитовна хода, а депутати Житомирщини виступили за охорону сімейних цінностей.

Журналіст, магістр права Олександр Кривенко підкреслив, що захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні.

Він зауважив, що понад пів року нас усіх тримає в напрузі проєкт Закону №2693 «Про медіа». Він спрямований на те, щоби преса своїми висловлюваннями не дискримінувала нікого через так звану сексуальну орієнтацію. Насправді ж йдеться про наступ на свободу слова та вираження поглядів, а тому не можна допустити ухвалення цього законопроєкту, зазначив він.

За словами Олександра, маємо спонукати політиків ухвалити рішення про відмову від ратифікації Стамбульської конвенції та про денонсацію домовленостей Уряду з учасниками міжнародного «Партнерства Біарріц». Варто спрямувати зусилля  законотворців на заборону пропаганди гомосексуалізму й інших сексуальних девіацій, фемінізму та решти проявів гендеризму. До того ж доцільно відновити дію Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Він резюмував, що парламентарі мають виправити помилку своїх попередників і внести зміни до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а саме: у статті 1 замінити антинауковий термін «гендерна рівність» зрозумілим і належним словом «рівноцінність», а статтю 4 – «Гендерно-правова експертиза» – варто вилучити.

Керівник громадської організації «Моє покоління», пастор Церкви «Нове життя» Олег Олійник зазначив, що церква та держава є союзниками у справі зміцнення сім’ї.

Прикладом такої співпраці є його авторська програма «Школа подружнього життя», яку затвердило МОН і рекомендувало Мінмолодьспорту. До неї можуть долучитися представники церков, які, пройшовши відповідну підготовку та маючи підтримку держструктур, здатні навчати молодь і всіх охочих. Доповідач наголосив на тому, що духовенству важливо знати про такі можливості й активно долучати до них людей у своїх громадах. Саме церква представляє Засновника сім’ї на землі й особливо зацікавлена у зміцненні її як основного пріоритету християнських цінностей.

 

Голова Української асоціації християнської психології Людмила Гридковець сказала, що формальна підтримка державою програм християн із підготовки до подружжя не викликає оптимізму, бо нерідко проти їх авторів проводяться розслідування за неучасть у протидії так званій гендерній нерівності.

За її оцінками, 13 років тому серед готових взяти шлюб переважали жінки, а з 2007 року – чоловіки. Зміни викликані впливом ідеології «гендеру», яка фіксує жінку на собі та відторгає її від уваги до потреб інших. Нерідко саме дружини ініціюють розлучення після серії занять у «гендерній» студії. Там їх навчають протидії домашньому насильству, але виключно щодо жінок, формуючи образ сім’ї як місця зла та небезпеки. Стосовно чоловіків як жертв ця тема зазвичай замовчується.

За словами Людмили Гридковець, варто вести мову про інститут протидії агресорам і не розділяти його за статевою ознакою. Готувати ж до подружнього життя потрібно з дитячого садочка. На всіх вікових етапах статеве виховання має будуватися навколо народження дитини, за принципом спіральної моделі, що базується на моделі «тато, мама, діти, бабуся, дідусь». Так формується спадкоємність поколінь. Батьків слід навчати спілкуватись із дітьми, в тому числі використовуючи тренінги про те, як відповідати на запитання дитини.

Вона підкреслила, що сім’я – це потенціал самореалізації людини, її комунікації, посвяти для суспільства. Цю ідею мають популяризувати суспільство та держава, в тому числі соціальна реклама.

Віталій Шульга, голова громадської організації «Українська асоціація педагогів-християн» зазначив, що Україна перебуває в процесі культурного розвитку, який передбачає насамперед підвищення моральних якостей на основі християнських цінностей.

Він звернув увагу на те, що преамбула Конституції України говорить про прийняття її з відповідальністю перед Богом. Тому наш суспільний розвиток ґрунтується на біблійних нормах. Відповідно принципи успішного державотворення чітко «вписуються» у завдання Церкви. Вона ж має виконувати функції моралізації суспільства, а держава – слідкувати за дотриманням цих моральних принципів, підкреслив Віталій.

Старший єпископ Української церкви християн віри євангельської, член Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій Михайло Паночко сказав, що ніколи не може бути церква відділена від справ держави. За його словами, проблема полягає в тому, що нерідко на місцевому рівні представники духовенства – ніби «вартівники всі сліпі, не знають нічого» (Ісая 56:10). Чимало священників досі не усвідомили, що таке ідеологія «гендеру», яку шкоду вона несе та як прагне витіснити християнську культуру за борт суспільного життя.

Він підкреслив, що на глави українських церков всіх рівнях мають займатися просвітництвом серед населення, щоби люди знали: жодних компромісів із гендеристами бути не може. Християни мають єднатися в цій боротьбі. Водночас духовенству потрібно активізувати виховну роботу серед батьків. До шкільної програми варто ввести Біблію як досягнення світової культури, бо ніщо так добре не навчає життя, як Слово Боже, підсумував Михайло.

Завідувач кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету, доктор психологічних наук, професор Мирослав Савчин розповів про те, як покращити загальний стан здоров’я людини. Потрібно дотримуватися здорового стилю життя, який стосується духовних, моральних, соціальних, психологічних і біологічних його характеристик.

Він підкреслив, що серед основних напрямів оздоровлення способу життя – орієнтація людини на духовну сферу, реалізація духовних здатностей і усвідомлення свого призначення у світі; заволодіння автентичною свободою та відповідальністю; самореалізація; духовне та моральне самоствердження; здатність вчасно та якісно надавати собі допомогу, адекватно сприймати та вирішувати життєві труднощі, завдання та проблеми, протидіяти деструктивним впливам сучасної цивілізації; фізична активність, звільнення від шкідливих звичок і забезпечення здорових екологічних умов.

Ольга Климишин, доктор психологічних наук, професор кафедри психології розвитку Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника наголосила на необхідності консолідації сил духовенства, освітян, журналістів, науковців у пропагуванні християнських цінностей і навіть боротьби за них. За її словами, бути християнином – це передусім мати відповідальність і готовність активно протистояти сучасним формам прояву зла у своєму особистому житті, на місці праці й у громадській сфері. Це і є основним і реальним орієнтиром на 2021 рік, сказала вона.

Завідувач відділу християнської етики МГО «Надія-людям», член редколегії журналу «Слово вчителю» Аркадій Сльоза розповів про досвід практичної євангелізації на Рівненщині. Йдеться, зокрема, про роботу з дітьми у школах та інтернатах, притулку, про допомогу освітянам, викладачам курсів духовно-морального спрямування, про активне відстоювання необхідності викладання предмету «Основи християнської етики».

Він підкреслив, що чим більше шторми та бурі сучасного світового океану з його фінансовими течіями й ідеологіями намагаються збити Україну з правильного шляху, тим більше ми всі потребуємо вірного дороговказу Світла Христового, і ми, християни, покликані нести Його, не зупиняючись ні на мить.

Ганна Зварич, заступник начальника – начальник відділу реформування освітньої діяльності управління освіти й науки Тернопільської ОДА наголосила, що передавати від серця до серця моральні багатства може той, хто дбайливо супроводжує дитину стежкою життя: батьки; вчителі, вихователі. За її словами, такий супровід має бути щирим, виявленим через власний приклад, аби формувати чесноти й усвідомлення того, що найважливіше буття людини – чинити добро, а найглибша людська радість – жити в любові.

Вчитель англійської та німецької мов, учитель християнської етики Верхньоторецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Олеся Зелена зауважила, що педагог, плануючи урок, має зазначати християнські цінності, які він інтегрує в освітній процес, звертаючись до душі дитини, до її внутрішнього світу.

Людмила Рибалка, методист відділу національного виховання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, звернула увагу на відсутність духовно-морального виховання у Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року.

Вона зазначила, що основоположною цінністю християнської духовності є жертовна любов, яка може бути однобічною, нічого не вимагати. Сьогодні доля українського народу залежить від того, чи проявлятимуть його представники саме таке відчуття до Батьківщини, підкреслила Людмила.

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Вікторія Оліферчук поділилася роздумами про знання, яке вирішує нашу долю тут, на Землі, й у вічності.

Результатом конференції став її Підсумковий документ, адресований державним, церковним, і неурядовим інституціям.

Автор: Олександр Кривенко

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button