Самотність стала глобальною проблемою, що впливає на фізичне та психічне здоров’я мільйонів людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 16% населення світу повідомляють про почуття самотності — це приблизно кожна шоста людина. Така ізоляція асоціюється з близько 100 смертями щогодини і понад 871 тисячею на рік.
У звіті ВООЗ, оприлюдненому 30 червня 2025 року, проаналізовано дані за 2014–2023 роки та зроблено висновок: наявність стійких соціальних зв’язків позитивно впливає на тривалість життя, якість здоров’я і загальне благополуччя.
Хто найчастіше почувається самотнім
Найвищий рівень самотності зафіксовано серед підлітків віком 13–17 років (20,9%) і молоді 18–29 років (17,4%). Серед осіб 30–59 років цей показник становить 15,1%, а серед людей віком 60+ — 11,8%.
Хоча загалом рівень самотності між жінками (16,1%) і чоловіками (15,4%) є приблизно однаковим, у певних вікових групах спостерігаються суттєві відмінності: дівчата-підлітки частіше почуваються самотніми (24,3%) порівняно з хлопцями (17,2%), а серед літніх людей жінки мають вищий рівень самотності (13,0%) ніж чоловіки (9,9%).
Бідність і самотність ідуть поруч
Звіт також вказує на чіткий взаємозв’язок між рівнем доходу країни і поширеністю самотності. У державах з низьким доходом 24,3% людей почуваються самотніми, тоді як у високорозвинених країнах — лише 10,6%. Причини криються у нестачі соціальної підтримки, низькому доступі до освіти й зайнятості та вимушеній міграції.
Регіональні контрасти
Найвищий рівень самотності спостерігається у країнах Африки (24,3%) та Східного Середземномор’я (21,0%). У Південно-Східній Азії цей показник становить 18,3%, в Америці — 13,6%, у Західно-Тихоокеанському регіоні — 11,0%. Найнижчий рівень — у Європі (10,1%).
На думку фахівців ВООЗ, рівень поширеності самотності також залежить від культурного контексту: у колективістських культурах почуття самотності сильніше стигматизуються і можуть приховуватись, тоді як в індивідуалістичних суспільствах їх частіше визнають і обговорюють, що створює умови для ширших соціальних зв’язків.
Самотність і соціальна ізоляція: вплив на життя
Окрему увагу дослідження приділяє соціально вразливим групам — людям з інвалідністю, представникам ЛГБТ-спільнот, мігрантам, етнічним меншинам і біженцям. Вони частіше стикаються з маргіналізацією та відчуженням у нових громадах.
Водночас, за даними останніх опитувань, 72% населення світу вважає, що має задовільні соціальні зв’язки. Проте приблизно третина літніх людей у світі все ж залишаються соціально ізольованими.
Наслідки для освіти і працевлаштування
ВООЗ також наголошує на наслідках самотності: підлітки, які почуваються самотніми, частіше мають гірші оцінки та нижчу мотивацію до навчання. Дорослі в такому стані можуть стикатися з труднощами у працевлаштуванні, а згодом — із нижчим рівнем доходу.
Організація закликає уряди та громади по всьому світу вжити заходів для зміцнення соціальної взаємодії, особливо серед молоді, людей похилого віку та вразливих груп, щоб запобігти перетворенню самотності на мовчазну епідемію.
Читайте також:
