Острог став центром обговорення історичної спадщини: пройшла конференція, присвячена Острозькій Біблії
У Національному університеті «Острозька академія» відбулася масштабна конференція «Острозька Біблія в контексті української та європейської культури». Захід об’єднав близько 120 фахівців, серед яких науковці, церковні лідери та громадські діячі, які проаналізували значення першого повного видання Святого Письма церковнослов’янською мовою для формування української ідентичності.
Ювілейні дати та цивілізаційний контекст
Науковий форум відзначив три знакові ювілеї: 500-річчя князя Костянтина-Василя Острозького, 450-річчя Острозької академії та 445-річчя виходу друком Острозької Біблії.
Філософ та релігієзнавець Мирослав Маринович підкреслив тяглість цієї інтелектуальної традиції. Своєю чергою, засновник Християнської відкритої академії Ярослав Лукасік зазначив, що переклади Біблії рідними мовами свого часу стали фундаментом для становлення європейських національних держав, що є особливо актуальним для України в умовах нинішньої боротьби за незалежність. Організатори також анонсували запуск довгострокової програми «Рік Острозької Біблії» у відповідь на значний суспільний запит.
Духовний спадок: виступ Рафаїла Турконяка
До учасників конференції з онлайн-зверненням звернувся архімандрит УГКЦ, відомий біблійний перекладач та лауреат Шевченківської премії Рафаїл Турконяк. Він наголосив на тому, що Острозька Біблія мала і продовжує мати колосальний вплив на слов’янський світ, ставши основою для літургічних текстів.
«Острозька Біблія не є мертвою історичною пам’яткою, а живим твором, який слов’янські народи мають сьогодні, і він матиме велике значення для нашого майбутнього», — підкреслив отець Рафаїл.
Хто створив «титанічну працю» XVI століття?
Професор Острозької академії Петро Кралюк під час свого виступу розкрив деталі підготовки видання. Він зауважив, що хоча постать друкаря Івана Федорова є невід’ємною від успіху проекту, створення Біблії було результатом зусиль цілої команди інтелектуалів та щедрого меценатства.
Ключові особи у створенні книги:
-
Князь Костянтин-Василь Острозький: ініціатор та головний фінансист, який запросив до Острога найкращих книжників.
-
Герасим Смотрицький: писар із Кам’янця-Подільського, який виступив головним редактором та укладачем видання. Саме він наголошував, що текст Біблії потрібно читати «духовними очима».
Робота над цим монументальним проектом тривала з 1577 по 1581 рік — неймовірно стислий термін для виконання такої титанічної праці.
Науковий погляд та популяризація
Доктор філологічних наук Дмитро Цолін зауважив, що Острозька Біблія була частиною загальноєвропейської тенденції поширення Святого Письма національними мовами. Своєю чергою, Наталія Бондар із НБУ імені Вернадського нагадала, що з 4–5 тисяч примірників, надрукованих у XVI столітті, до нашого часу збереглося близько 350.
На завершення професор Василь Жуковський закликав не лише вивчати спадщину Острозької академії, а й втілювати біблійні принципи в сучасному житті. Конференція завершилася відкриттям виставки «Острозька реліквія» та екскурсією до Музею книги та друкарства.
Читайте також:
