Чоловік не може оскаржити мобілізацію, якщо добровільно відмовився від права на відстрочку — постанова Верховного Суду
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 1 жовтня 2024 року у справі №200/4189/22 відмовив у задоволенні позову чоловіка, який добровільно мобілізувався, хоча мав право на відстрочку.
Джерело: sud.ua
Позивач, вчитель історії та права, подав до ТЦК позов з вимогою визнати протиправною його мобілізацію та відправлення на військову службу.
Зазначалося, що позивач мав право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але не скористався цим правом у встановленому порядку, не подавши відповідних документів.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що чоловік мав право на відстрочку, проте не повідомив ТЦК про наявність такого права, тому ТЦК не мав підстав для відстрочки. Окрім цього, зазначено, що позивач добровільно з’явився до ТЦК для проходження військової служби.
Верховний Суд підтримав позицію судів нижчих інстанцій, вказавши, що право на відстрочку має бути реалізоване шляхом активних дій та документального оформлення. Відповідно, якщо військовозобов’язаний не заявив про своє право на відстрочку до моменту набуття статусу військовослужбовця, він не може оскаржити рішення про мобілізацію.
Суд також зауважив, що мобілізаційні процедури були виконані правомірно, оскільки ТЦК не отримував жодних документів, які б підтверджували підстави для відстрочки позивача.
Така позиція прямо суперечить Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, в ст. 23 якого прямо вказано “не підлягають”. Тобто, конструкція статті не передбачає формулювання “має право”, відповідно не може бути ніякої реалізуації або нереалізації права, натомість законом чітко встановлено заборону на мобілізацію певних осіб. Проте ситуація в правовому полі, зокрема позиція ТЦК та судів, на жаль, наразі така, тому адвокати АО “Альва Прайвесі” рекомендують все таки не зволікати та звертатись до ТЦК для отримання відстрочки для уникнення форс-мажорів. Цікаво буде почути наступну позицію Верховного Суду, коли будуть розглядатись такі ж справи, але вже з врахуванням того, що запрацював “Оберіг”, яким реалізовано передачу даних з реєстрів до ТЦК. Тобто, аргументу про те, що ТЦК не знало (особа не повідомила), що є підстави для відстрочки, вже не буде. Відповідно чи буде й далі суд притримуватись позиції, що навіть за таких обставин обов’язково потрібно було додатково звертатись із заявою про отримання відстрочки