Ми найбільші

Немає нічого гіршого у наближенні до Бога, ніж йти гордим шляхом. Перед кожною спортивною подією ми можемо чути такі вигадливі висловлювання: «Ми найбільші».
Ці слова створюють враження, що вони вірять у свою величність, нібито Супермен. Типу: «Ми найкращі, вони повинні нас боятися…».
У 1974 році в Німеччині за кілька днів до чемпіонату світу з футболу я прочитав кілька заяв, що змусили мене відкрити рота: «Ми збираємось виграти чемпіонат світу», – заявили гравці команди Центральної Америки.
Результати повернули їх на землю – до реальності: вони програли 3-1 Італії, 7-0 Польщі, 4-1 Аргентині, а потім повернулися додому.
В Біблії написано: «Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює» (До Галатів 6:3).
Сьогодні багато людей все ще страждають від однієї з найдавніших проблем: власної зверхності. Вони вірять, що кращі за всіх. Неважливо, що це за тема, проте вони завжди все про це знають.
Вони спеціалісти в розмові про себе: бувши з ними 5 хвилин, ви почуєте тільки їхню розмову; вони говорять про те, що зробили, або про те, що збираються зробити.
У світі немає нічого такого важливого як вони. Однак для всіх інших це може бути ніщо.
Тому смирення – це те, про що не дуже часто йдеться у пресі.
Мало кому подобається, коли нас описують як смиренних, оскільки це може звучати образливо. Однак Бог каже, що Він піднесе смиренних і відкине гордих. І немає нічого гіршого у наближенні до Бога, ніж йти гордим шляхом.
Корінь цієї проблеми полягає в помилкових рішеннях: Хто відповідає за наше життя? Хто той, хто все вирішує? Хто на нашому троні?
В останній книзі Біблії ми читаємо, що Ісус перебуває на троні на небі, і саме тому там все йде добре й сповнене слави.
Якщо ми є господарями своєї церкви, своєї роботи, своєї родини, якщо ми віримо, що ми найбільші, й приймаємо всі рішення, наше власне життя буде приречене на невдачу, не кажучи вже про вплив на оточення.
Віра в те, що ми кращі та важливіші за всіх інших, віра в те, що ми маємо право домінувати над власним життям та життям інших людей, ставить нас та їх у серйозну небезпеку, навіть у смертельну небезпеку.
Коли ми віримо, що ми найважливіші, ми знаходимось біля краю прірви. Коли ми ставимо себе на трон, підлога починає тремтіти.
Автор: Хайме Фернандес
[sc name=”futerblock” ]