Світильники запалені, горять,
Хліби жертовні вже теплом парують –
Всі сили Божі, вся земная рать
Прихід Ісуса як судді готують.
Пора надходить збутися Словам,
Що вписані у час, у долю світу:
Час, визначений Господом, сплива,
Пора надходить Істиною жити.
Вона наверне всіх на Божий круг,
Вогнем небесним всі просвітить душі:
І чий ти ворог, чий ти вірний друг –
Розділить всіх, як океан від суші.
З очей духовних витече туман,
Коли почують душі Голос грізний.
І жах відкриє твій самообман,
А радість — віру. Це не зміниш — пізно.
Відкриється усе твоє земне,
Усе мале, усе твоє велике,
І кожну душу присуд не мине –
Той присуд Божий, що уже навіки.
Ти не шукай той день в календарях,
І не потрібно ним серця лякати:
Бо кожного чекає власний шлях,
Що знає Небо — те землі не знати.
Тримай своє життя у чистоті,
І власне серце грій в долонях віри:
Тоді твій Бог, як і в земнім житті,
Тебе крізь присуд проведе із миром.
Більше поезії Юрія Монди:
Юрій Монда
