Для життя

Десять способів, як матеріалізм веде нас до загибелі

Бог створив нас, щоб ми любили людей і використовували речі, але матеріалісти люблять речі й використовують людей. Матеріалізм керує не тільки «поганими яблуками» суспільства; він керує «найкращими й найяскравішими», тими, хто виховується в найкращих будинках і школах, тими, хто стає лідерами уряду і бізнесу, лікарями й адвокатами.

Ось два визначення матеріалізму зі словника Мерріам-Вебстера: «вчення про те, що єдина чи вища цінність чи цілі полягають у матеріальному добробуті та у сприянні матеріальному прогресу», та «захоплення чи упор на матеріальні, а не інтелектуальні чи духовні речі».

Матеріалізм починається з наших переконань. Не просто з того, у що ми говоримо, що віримо, не з наших доктринальних тверджень, а з філософії життя, за якою ми насправді живемо. Тому, навіть якщо справжні християни заперечують віру у філософські підвалини матеріалізму (інакше вони не могли б бути християнами), вони все ж таки можуть бути заклопотані матеріальними речами. Матеріалізм − це перш за все справа серця.

Окрім наведених у Святому Письмі прикладів багатьох людей, яких спотворила і знищила жадібність, і застережень проти ідолопоклонства, Біблія також перераховує різні небезпеки, пов’язані з тим, що люди стають зосередженими на грошах і майні.

Попередження: Не сприймайте це як негативізм. Навпаки, якщо ми зрозуміємо небезпеку матеріалізму, це допоможе нам звільнитися і відчути радість управління, зосередженого на Христі.

Що ж насправді робить з нами матеріалізм? Ось десять відповідей на це питання.

1. Матеріалізм перешкоджає або руйнує наше духовне життя

Ісус докоряв лаодикійським християнам за те, що, хоча вони були матеріально багаті, вони були відчайдушно бідні в Божих речах (Об’явлення 3:17-18). Матеріалізм засліплює нас щодо нашої власної духовної бідності. Це безплідна спроба знайти сенс поза Богом. Коли ми намагаємося знайти остаточне задоволення в іншій речі або людині, окрім Христа, або в іншому місці, окрім Неба, ми стаємо ідолопоклонниками. Згідно зі Святим Письмом, матеріалізм є не тільки злом, але й трагічним і жалюгідним (Єремії 2:11-13).

Будь-яка спроба знайти життя в комусь чи в чомусь, крім Бога, є марною. Матеріалізм − це тупикова вулиця. Він не тільки неправильний − він абсолютно руйнівний.

2. Матеріалізм засліплює нас прокляттям багатства

Джон Стейнбек написав листа Адлаю Стівенсону, який був надрукований у виданні «Вашингтон Пост» від 28 січня 1960 року. Стейнбек пише: «Якби я хотів знищити націю, я б дав їй занадто багато, і вона б стояла на колінах, нещасна, жадібна, хвора».

Святе Письмо говорить про те, що володіння багатством майже завжди є духовною відповідальністю (Мк. 10:23-25). Якщо Ісус був серйозним, коли говорив, що багатому важко увійти в Царство Боже, і якщо бути частиною Царства Небесного є найвищим благословенням, яке може отримати людина, то як ми можемо уявити, що мати багатство − це завжди благословення від Бога? Матеріальний добробут може починатися як Боже благословення, але коли ми ставимося до нього як до замінника Бога, він стає прокляттям.

3. Матеріалізм приносить нам нещастя і тривогу

Ризик втрати фінансових ресурсів добре ілюструють самогубства та емоційні зриви, які зазвичай відбуваються під час значних падінь на фондовому ринку. Про це також свідчить епідемія високого кров’яного тиску та гіпертонії серед сучасних «успішних» професіоналів.

Матеріалізм − причина тривоги. Недарма Христос, говорячи про земні та небесні скарби, одразу ж закликає не турбуватися про матеріальні речі (Мт. 6:25-34).

Павло говорить, що багаті не повинні «покладати надію на багатство, яке так непевне, але… на Бога, що щедро дає» (1 Тимофія 6:17). Покладати своє серце на земні багатства не тільки позбавляє Бога слави, інших допомоги, а себе нагороди, але й прирікає нас на вічну незахищеність. І навпаки, той, хто покладає надію на Бога, буде спустошений лише тоді, коли Бог зазнає невдачі, а Він ніколи не зазнає невдачі.

4. Матеріалізм закінчується абсолютною марністю

Книга Еклезіаста є найпотужнішим викриттям матеріалізму з усіх коли-небудь написаних. Соломон розповідає про свої спроби знайти сенс у задоволенні, сміху, алкоголі, безумствах, будівельних проєктах і переслідуванні особистих інтересів, а також у накопиченні рабів, золота і срібла, співаків і величезного гарему для задоволення своїх сексуальних бажань (Еклезіаст 2:1-11). Він жив за цією філософією: «І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи» (Еклезіаста 2:10).

Після того, як він став найбагатшою людиною світу, Соломон каже: «Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!» (Еклезіаста 2:11). Більшість людей ганяються за своїми міражами за допомогою грошей, але гроші закінчуються раніше, ніж міражі. Тому вони все ще вірять брехні, що «якби у мене було більше грошей, то я був би щасливий». Але у Соломона було все. У нього було більше грошей, ніж він міг витратити. У нього закінчилися міражі раніше, ніж закінчилися гроші.

Подумайте над цим твердженням: «Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!» (Еклезіаст 5:9).

5. Матеріалізм затьмарює багато найкращих речей у житті, які є безблатними, включаючи дар спасіння

Деякі з найбільших життєвих благословень так само доступні бідним, як і багатим, і часто вони набагато більше цінуються бідними, чиє життя менш захаращене і вони не відволікаються на матеріальні блага.

Найбільше благословення, яке пропонує Бог, доступне всім: «Ой, всі ви спрагнені, йдіть до води, навіть і ті, в кого грошей нема! Ідіть, купуйте й споживайте! Ідіть, купуйте без грошей, без плати, вино та молоко!» (Ісаї 55:1). Це ж запрошення повторюється і в останньому розділі Біблії: «І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!» (Об’явлення 22:17).

Єдине, що варте уваги, не можна купити за гроші. Божий Син купив нам спасіння, і Він безоплатно віддає Себе всім, хто Його шукає. За гроші не можна купити спасіння, не можна купити порятунок від суду. «Не поможе багатство в день гніву» (Приповістей 11:4).

6. Матеріалізм породжує незалежність і самодостатність, які є смертельними для віри

Навіщо вірити в Бога, якщо ти віриш у себе? Навіщо довіряти Богові, якщо у тебе все під контролем? Навіщо молитися, якщо у тебе все під контролем? Навіщо просити хліба насущного, коли у тебе є своя пекарня? Самодостатність – великий ворог віри і молитви, які є серцебиттям християнського життя. Ми пишаємося своєю «фінансовою незалежністю», але де б ми були без Бога, від якого кожен наш подих є даром?

7. Матеріалізм веде до гордості та елітарності

Біблія сповнена посилань, які доводять, що в умовах процвітання ми схильні вважати, що заслуговуємо на те, що маємо, і стаємо гордими й невдячними (Повторення Закону 6:1-15; 31:20; 32:15-18; 2 Хронік 26:6-16; Псалом 49:5-6; 52:7; Приповістей 30:8-9; Осії 13:4-6). Павло запитує гордих християн Коринфа: «Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?» (1 Коринтян 4:7). Павло звертається до Тимофія: «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо» (1 Тимофія 6:17). Зрештою, саме Бог дав нам наш розум (Даниїла 2:21), наші здібності (Римлян 12:6) і нашу здатність заробляти гроші (Повторення Закону 8:18).

Ісус прийшов померти за кожну людину будь-якого соціального та економічного рівня. Павло нагадує гордим коринтянам, що Церква складається з відкинутих цього світу (1 Коринтян 1:26-31). Елітарність стимулює наше его, змушуючи нас думати, що ми в чомусь більш гідні, ніж інші. Мало що більш огидне Господу, ніж багаті, що зневажають бідних (Йова 12:5). Проте наші клуби та соціальні кола, а іноді навіть наші церкви сприяють саме такому ставленню.

8. Матеріалізм сприяє несправедливості та експлуатації

Яків засуджував багатих, фактично припускаючи, що кожен багатий практикує несправедливість стосовно бідних і в результаті потрапить під Божий суд (Якова 5:1-6). Старозавітні пророки настільки послідовно виступали проти гноблення бідних багатими, що залишили чітке враження, що праведний багач − це рідкість (Ісаї 10:1-3; Єремії 5:27-28; 15:13; Осії 12:8; Амоса 5:11, 24; Михея 6:12).

Багата людина, як правило, буде матеріалістичною. Матеріалістична людина завжди буде несправедливою. Чим багатша людина, тим більше у неї можливостей для несправедливості. Звичайно, багата людина не є більш гріховною за своєю природою, ніж бідна − вона просто має більше засобів і можливостей субсидіювати і нав’язувати свої гріхи іншим.

9. Матеріалізм сприяє аморальності та деградації сім’ї

Ті, хто насолоджується достатком, владою і привілеями, також часто потурають сексуальній аморальності. Соломон бачив поганий приклад свого батька. Успішний цар Давид, розбещений тим, що отримував все, що хотів, не відмовив собі ще і в чужій дружині (2 Царств 11).

Багаторічні дослідження показують зв’язок між подружньою невірністю і збільшенням доходів. Звичайно, справа не в самому доході, а в способі життя, який він супроводжує. Християнин може заробляти мільйон доларів на рік, щедро давати, жити скромно і уникати значної частини додаткових спокус до аморальності. Важливо не те, скільки ми заробляємо. Важливо те, скільки ми зберігаємо.

Наслідком перелюбу часто є розлучення, а наслідки розлучення в житті дітей є неоціненними. Навіть коли перелюб не призводить до розлучення, він руйнує тканину шлюбу і заважає дому бути моральним притулком від розбещеності світу. Все, що сприяє зростанню аморальності, як це явно робить матеріалізм, безпосередньо сприяє розпаду сімей і деградації суспільства.

10. Матеріалізм відволікає нас від нашої головної мети

Коли Ісус описує різні типи людей, які відгукуються на Євангеліє, Він говорить, що деяке зерно «впало між терням, яке виросло і заглушило рослину» (Мт. 13:7). Пізніше Він пояснює учням: «Той, хто прийняв зерно, що впало між терням, − це людина, яка слухає слово, але турботи життя цього та облуда багатства душать його, роблячи неплідним» (Мт. 13:22). Зверніть увагу на чіткий взаємозв’язок між багатством і турботами.

Подібно до циркового жонглера, який несамовито бігає від однієї тарілки до іншої, швидко обертаючи кожну з них, перш ніж вона впаде і розіб’ється, багато хто з нас зосереджує своє життя навколо майна, турбот і діяльності, які вимагають нашої постійної уваги і тим самим відволікають увагу від того, до чого Бог покликав нас бути і що робити.

Не забудьмо підготуватися до майбутнього життя

Натрапивши на велике родовище золота, двоє старателів під час золотої лихоманки на Клондайку так захопилися тим, що з кожним днем видобувають все більше і більше золота, що забули запастися провізією на зиму. Аж ось настала перша хуртовина. Ледь не замерзнувши, один із старателів нашкрябав записку, в якій пояснював свою дурість. Потім він ліг помирати, пізно схаменувшись. Через кілька місяців геологорозвідувальна партія виявила записку і замерзлі тіла шахтарів, що лежали на величезній купі золота.

Одержимі своїм скарбом, ці чоловіки не врахували, що гарна погода не буде тривати довго і наближається зима. Загіпнозовані своїм багатством, вони не змогли підготуватися до неминучого майбутнього. Золото, яке здавалося таким благословенням, виявилося смертельним прокляттям.

Засліплені багатством і перспективою мати ще більше, матеріалісти проживають своє життя на землі так, ніби це все, що є на світі. Вони не готуються до довгого життя попереду. Одного разу, раніше, ніж очікувалося, матеріалісти дізнаються, що вони помилялися. Вони відкриють для себе істину, що всі багатства світу нічого не можуть для них зробити. Якщо вони не зроблять цього відкриття до самої смерті, то буде занадто пізно повернутися назад і змінити свій спосіб життя.

Добра новина полягає в тому, що Бог дав нам Своє Слово, тому нам не потрібно чекати смерті, щоб дізнатися, як ми повинні були жити. Ось чому для того, щоб звільнитися від тиранії матеріалізму, нам вкрай необхідно читати Святе Письмо, боротися з цими питаннями, приносити їх до Бога в молитві, обговорювати їх з нашими братами і сестрами, а також шукати і вчитися на тих рідкісних моделях нематеріалістичного життя в наших християнських громадах.

 Автор: Ренді Алкорн

Джерело: epm.org

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!