Блог Андрія Савича

Любов під час війни

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, любов могла б здатися, залишити все, але продовжує йти.

А інколи в любові прострелені ноги, або в ногах у любові осколки, і ноги її стискають турнікети, або ніг у любові більше немає.

Тоді любов несуть її друзі.

Любов риє окопи й живе в них, і гризе у них лід із розрізаної пляшки, коли хоче пити у мінус двадцять.

Любов виходить на бойові чергування, підіймається на позиції з грижами, з температурами, із простатитами, із контузіями, з астмами й алергіями, з високою імовірністю не повернутися, з думками про когось найважливішого.

Все зносить, вірить у все, сподівається всього, все терпить!

Любов розрізняє на слух виходи градів, прильоти мін і рух танків.

Очі любові болять, коли довго дивиться в тепловізор.

Прокидається любов уночі, коли миші в бліндажі заповзають під її бушлат.

Інколи любов довго блює у посадці після важкого бою.

А інколи любов закриває очі друзям своїм, загортає їх в спальники й виносить.

Ніколи любов не перестає!

Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

Бо інколи закінчується обстріл,

і любові закривають очі, і друзі загортають її в спальники, і виносять.

І тоді вона переходить живим.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Андрій Савич

Пастор церкви «Голгофа» м. Луцьк. Одружений, батько трьох дітей Магістрант програми «Біблійна душеопіка» КБС.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button