Блог Сергія Головіна

Культурні знання

Пізнавальний аспект культури можна порівняти з біблійним поняттям «Істина». Це, начебто, «загальне знання» всіх представників даної культури – про злих і добрих духів, про мікроби, про ангелів-охоронців, про електрони, про душі предків тощо. Певна сукупність інформації, істинність якої загальновизнана, і на її підставі дають пояснення будь-яким подіям і явищам реальності.

Чим, наприклад, викликається захворювання болотною лихоманкою? В африканських племенах вам скажуть, що виною тому – злі духи. Сучасний європеєць заперечить, що вся справа в плазмодіях – одноклітинних паразитах, які переносять малярійні комарі. Але ще не так давно європейці були абсолютно впевнені, що причина малярії – у хвороботворному повітрі над болотами. Звідси, власне, і походить назва цієї хвороби: mala aria, що італійською означає «погане повітря».

У середині XIX століття в Європі поширилася практика приймання пологів у лікарняних умовах. До цього акушерки приймали пологи вдома, і без своєчасної лікарської допомоги будь-які ускладнення могли призвести до летального результату. Однак зі створенням пологових палат при лікарнях ситуація не особливо покращилася. З одного боку, безпосередня смертність під час пологів значно скоротилася. Але у більшості породіль незабаром починався жар, і, зрештою, вони все одно гинули. Цього разу – з діагнозом «родова гарячка».

Яких тільки припущень не робив австрійський лікар Ігнац Земмельвейс про причини цієї хвороби! Він і міняв положення тіла жінки під час пологів, і забороняв дзвонити в похоронний дзвін, коли його можуть почути породіллі – все було марно. І ось одного разу, дорогою до пологової зали після розтину трупів в анатомічному театрі, він запропонував своїм асистентам ретельно вимити руки. Результат виявився приголомшливим – родова гарячка відступила. Щоб дати пояснення такому несподіваному ефекту, Земмельвейс припустив, що на руках у тих, хто препарував трупи, залишалися «частинки смерті», які й губили пацієнток, потрапляючи в їхній організм.

Нам, які чули про бактерії, неможливо не дивуватися – наскільки близьким до істини було осяяння доктора Земмельвейса! Але тоді з його теорії зробили посміховисько. Адже кожен знає – освіченій медицині ніякі «частинки смерті» не відомі! Оскільки ж лікар продовжував наполягати на своїй антинауковій теорії, його згодом позбавили і звання, і лікарської практики.

Усе життя, що залишилося, доктор Земмельвейс закликав колег мити руки. Зрештою, його запроторили в божевільню, де за іронією долі, він помер від зараження крові – тієї самої хвороби, від якої рятував своїх підопічних. Родова гарячка, «хвороба брудних рук», повернулася в лікарняні палати й панувала там ще ціле століття – поки дослідження, нарешті, не встановили справжню причину цієї смертоносної недуги.

Думаєте, помилки XIX століття там і залишилися? Як би не так! Наприклад, для обґрунтування дарвінівської теорії еволюції було висунуто ідею, що апендикс – це рудимент сліпої кишки, який дістався людині від еволюційних предків, і нині ніякої функції не виконує. Таке уявлення стало загальновизнаним, і в результаті майже сто років ніхто не витрачав часу і коштів на вивчення функції апендикса. Хіба можна вивчати те, чого немає?

Оскільки ж у разі запалення апендикса, що називається апендицит, симптоматика проявляється лише на пізніх стадіях захворювання, коли потрібне екстрене оперативне втручання, у низці розвинених країн було прийнято практику видаляти апендикс немовлятам через непотрібність на восьмий день після народження (як з’ясувалося, саме в цей час механізм згортання крові найефективніший).
Наприкінці ХХ століття функцію апендикса все-таки було виявлено − цей орган взагалі не має стосунку до травлення. Він – частина імунної системи! Це – секреторна залоза, і найбільшу роль вона відіграє в той самий період дитинства, коли тисячам малюків видаляли цей орган, зважаючи виключно на загальну віру в теорію еволюції!

До речі, варто зазначити, що Мойсей ще за три з половиною тисячі років до відкриття механізму згортання крові заповів за Божим одкровенням робити немовлятам обрізання, хірургічну операцію з видалення крайньої плоті, саме на восьмий день після народження!

Вищенаведені приклади «загального знання» мають дещо стримати нашу когнітивну гординю. У будь-якій культурі вистачає забобонів, ухвалених винятково за рецептом кіплінгівських бандерлогів: «це правда, тому що ми всі так говоримо».

Причому, когнітивний аспект культури (від латинського cognitio, мислення) поширюється не тільки на світ матеріальний, безпосередньо пізнаваний у відчуттях (технології, харчування, суспільний устрій тощо), а й на сфери метафізичні (вірування, які відображаються в культах і ритуалах). І тут пізнавальні шляхи теж будуть різними.

Читайте також:

Для випускника північноатлантичної консервативної богословської семінарії пізнання потойбічного досягається за допомогою вивчення текстів священного Писання. А для племені, якому він приїхав служити, воно здійснюється в практичній взаємодії з духами померлих і через наркотичний сон, що сприймається як короткочасна смерть.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!