Варто замислитись

Коронавірус, як виклик для християн та церков

Неймовірної шкоди буде завдано традиційній церкві! Складний і максимально суб’єктивний текст. На тему, про яку я ніколи не писав раніше. У християнському світі різних конфесій не вщухають дискусії. Як же реагувати церквам, на рекомендації влади? Що робити з парафіянами? У цій публікації я поставлю багато запитань, і сподіваюся на те, щоб почути ваші думки, думки моїх друзів, представників різних конфесій, а також тих, хто не відносить себе до жодної конфесії.
Я не бачу зради у тих, хто скасував (призупинив) загальні служби, але також не бачу героїзму, у тих, хто вирішив залишити все як є, і далі проводить збори. А ті, хто вирішив провести онлайн-трансляції – справді, чи не позбавляє це церкву її суті?

До церкви не можна перейти, церквою можна бути

Навіть на рівні сленгу, багато хто говорить своїм дітям: «Підемо завтра в церкву?» На жаль, в більшості випадків, сучасне християнство стало подією – приходьте в неділю до церкви, але без щоденного процесу, без щоденного життя наповненим правильним змістом, в приході немає сенсу.

Втрати традиційної церкви (неважливо якої конфесії) в сенсі, що громади, які будують свої відносини тільки навколо “храму і служб”, раптом виявляють, що заборона на загальні збори, страх збиратися і тиснути один одному руки – все це позбавляє традиційну церкву образів, які звичні для більшості. А що, якщо буде введена норма заборони (яку рекомендує МОЗ), зборів до 10 осіб – максимум? А що якщо обмеження триватимуть ні три тижні, а три місяці? Що якщо зовсім інтернет перестане працювати? На моє переконання, в більшості випадках сучасна церква перетворилася в подію, але далеко не є щоденним процесом для багатьох мирян. Що буде з традиційною церквою? І в чому ж тоді її суть?

Онлайн – трансляція проповідей

Тепер багато громад і пастори хочуть показати свою здатність бути сучасними, адаптуються до формату проповіді перед камерою в порожньому залі, або навіть з дому. І це не погано, в цьому немає нічого ганебного. Але, справа не в здатності чи нездатності церкви робити служіння онлайн, чим багато пишаються сьогодні, і це добре. Але навіть не всі діти, для яких школи забезпечують дистанційне онлайн навчання мають достатній рівень самодисципліни, щоб вчитися, не всі адаптовані до цього. Це добре, послухати проповідь онлайн, але суть християнства – це не недільна проповідь. Важливість і сенс проповіді полягає в міркуванні над Словом зі Святого Письма. Роздуми над Словом допомагають зосередитися на внутрішньому стержні, поміркувати про своє життя і провести аналіз –  чи на правильній я дорозі.
До речі, а що з людьми похилого віку, братами й сестрами (які в категорії ризику), у яких немає комп’ютерів, чи піклуються сьогодні про те, щоб у них була можливість приєднається до трансляції проповідей своєї помісної церкви?

Що якщо взагалі відключать інтернет?

Чи навчені християни самостійно вивчати Писання? Я переконаний, що саме Святе Письмо має бути в центрі наших цінностей. Біблія має бути нашим внутрішнім стрижнем, може виправляти і спрямовувати нас, саме вона повинна змінювати нас і приносити зміни – це і є духовний розвиток. Духовний розвиток – важлива складова нашого життя, і у нас повинен бути план того, як ми ростемо духовно і розвиваємо наших дітей. Від духовного розвитку не можна відмовлятися, щоб бути цілісно розвиненим, нам необхідно розвиватися: фізично, інтелектуально, емоційно, соціально і духовно.

Без рішень – немає трансформації, без трансформації віра стає релігією!

Який сенс читати Слово Боже, якщо немає рішень і змін в житті? Чому кількість церков зростає, але суспільство продовжує задихатися в соціальних проблемах: наркоманія, алкоголізм, проституція, аборти – де трансформація? Де місія? Читаючи Писання ми бачимо, що Церква завжди була поруч з людьми і їхніми потребами, церква і була – людьми!
Який сенс, приходити від неділі до неділі в церкву, на богослужіння, роками, або десятиліттями до церкви і при цьому жодного разу не прибрати свій брудний під’їзд, або проповідувати й при цьому не платити податки і порушувати пдд?
Який сенс слухати проповідь, яким би яскравим проповідником або якою б проникливою не ​​була проповідь, але якщо це не призводить до трансформації суспільства навколо тебе, що з того?
Який сенс бути красиво одягненим і прийти всією сім’єю до церкви, а при цьому повернутися додому і накричати на дружину і дітей?
На моє глибоке переконання, кожна проповідь повинна закінчуватися прийняттям рішень. Якщо ти відкрив Слово, прийшов на богослужіння, або прослухав проповідь онлайн, ти вже не повинен піти або встати таким, яким ти був годину назад. Почуте тобою слово ПОВИННО ПРИВЕСТИ ТЕБЕ ДО КОНКРЕТНОГО РІШЕННЯ, яке буде вимірюється і може бути застосовано у твоєму реальному житті, а не в загальному, про все і ні про що.
Який сенс від християнства, де багато хто захоплюється рівнем служіння і проповідями: яке глибоке було слово! Але, при цьому продовжують пліткувати за спиною у своїх друзів. Церква – повинна розширюватися не шляхом стратегій захисту, а стратегією місії, допомоги людям, перетворенню і трансформації суспільства. Церковний вплив має бути трансформацією, а не зводитися лише до заяв.

Схожі статті

Нас готують до нової реальності!

Незабаром живі контакти з людьми будуть не те, щоб не в моді, вони будуть небезпечними, токсичними: без масових зустрічей, без рукостискань, в тренд буде входити доповнена реальність. Якщо ви думаєте, що оцифровка і віртуальна реальність сучасного суспільства – це сьогоднішній або вчорашній день, ні, це вже позавчорашній день. Сьогодні все йде до створення доповненої реальності й переходу суспільства до інтеграції в доповнену реальність всіх сфер нашого життя.
Генна інженерія процвітає чудово! Де тут наше слово? Де голос Церкви? Невже про це не написано в Слові Божому? Давно сказано і написано, але чомусь люди не розуміють що робити, народ дезорієнтований. І біжить купувати туалетний папір і гречку з сіллю. Але, при всьому перевороті сучасного суспільства на додаткову реальність – потреба в живому спілкуванні залишатиметься і буде зростати. Сьогоднішня ситуація трансформує відношення людей один до одного. Незабаром екологія, живе спілкування, справжній, а не віртуальний спорт – стануть надбанням еліт. Тут би дуже хотілося подискутувати з батьками, а до чого ви готуєте ваших дітей?
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button