Енжел, єврей, власник найзнаменитішої пекарні в Німеччині, часто говорив:
«Знаєте… Я був ще підлітком, коли нацисти в Німеччині вбивали безжально євреїв. Нацисти відвезли нас потягом в Аушвіц. Вночі у відсіку був смертельний холод. Нас залишили на багато днів у вагонах без їжі, без ліжок, а значить без можливості якось зігрітися. Усюди йшов сніг. Холодний вітер морозив нам щоки щомиті.
Нас було сотні людей у ті холодні, жахливі ночі. Без їжі, без води, без укриття. Кров замерзала в жилах. Поруч зі мною був літній єврей, якого дуже любили в моєму місті. Він весь тремтів і мав жахливий вигляд.
Я обхопив його своїми руками, щоб зігріти його. Обійняв його міцно, щоб віддати трохи тепла. Розтер йому руки, ноги, обличчя, шию.
Я благав його залишитися в живих. Я підбадьорював його. Таким чином я всю ніч зігрівав цю людину. Я сам був втомлений і замерзлий. Пальці заклякли, але я не переставав масажувати тіло цієї людини, щоб зігріти його.
Так минуло багато годин.
Нарешті настав ранок, сонце почало виблискувати. Я озирнувся навколо себе, щоб побачити інших людей. На свій жах, усе, що я міг бачити, − це були замерзлі трупи. Усе, що міг чути, − це була тиша смерті.
Морозна ніч убила всіх. Вони померли від холоду.
Вижили тільки двоє людей: старий і я.
Старий вижив, бо я не давав йому замерзнути, а я вижив, бо зігрівав його.
Дозволиш мені сказати секрет виживання в цьому світі?
Коли ти зігріваєш серце інших, тоді й ти зігрієшся.
Читайте також:
Коли ти підтримуєш, зміцнюєш і надихаєш інших, тоді й ти отримуєш підтримку, зміцнення і наснагу у своєму житті».
